Сайт пошукового загону "Славії"

Перемога у обласному етапі МАН

xCosmick — Wed, 16 Feb 2022 20:13:05 GMT

Перемога у обласному етапі МАН

14 лютого 2022 року підбито підсумки ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН у відділенні філософії та суспільствознавства 2021/2022 н.р.

У секції "теологія, релігієзнавство та історія релігії" переможцем стала вихованка пошукового загону "Славія", учениця 11-Б класу опорного закладу освіти "Миргородський ліцей №1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області" Онупко Катерина Олегівна, яка представила на розгляд журі свою роботу "Християнська візія постаті Івана Хрестителя"

Постерний захист відбувся 12.02. а 13.02.2022 Наукова конференція. В результаті Катерина Онупко набрала 94 бали і посіла перше місце.

Вітаємо пані Катерину з чудовим результатом і зичимо багато перемог та досягнень на життєвому шляху.

Витяг з протоколу засідання журі по проведенню підсумків ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту на http://poltava.man.gov.ua/

Яблонський Терентій

xCosmick — Wed, 19 Jan 2022 18:41:49 GMT

Яблонський Терентій

Миргородський козацький старшина, під керівництвом Якова Остряниці керував миргородськими козаками у ході Смоленської війни.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2117771341712965&id=100004403596985

Миргородський полковник у 1638 році. Брав участь у повстанні Якова Остряниці проти польської шляхти. Після поразки повсталих і скасування у 1638 році Миргородського полку полковника Терентія Яблонського було примусово пострижено в ченці.

http://histpol.pl.ua/books/Rozsokha.L_Myrhorodska_starovyna.pdf

МИРГОРОДЦІ У СМОЛЕНСЬКІЙ ВІЙНІ 1632-1634

xCosmick — Wed, 19 Jan 2022 16:50:28 GMT

МИРГОРОДЦІ У СМОЛЕНСЬКІЙ ВІЙНІ 1632-1634 років

У 2022 році буде відзначатися 390- річниця від початку конфлікту між Річчю Посполитою та Московським царством. Війна ця називається "Смоленською", адже епіцентром основних військових подій стало саме це місто. Московський цар бажав повернути Смоленськ, який втратив у попередніх війнах з польським королем. Важливу роль у цих подіях відіграли козаки, серед яких найактивнішу участь приймали і наші земляки, миргородські та полтавські козаки під проводом Якова Остряниці, майбутнього ватажка повстання 1638 року. Загін під його керівництвом, а також під командуванням миргородського козацького старшини Терентія Яблонського та лубенського полковника Федора Пирського вдало воював під стінами Смоленська, а також брав участь в облозі та штурмі Бєлгорода, Курська, Путивля, Валуйок, Сєвська...

Щоб помститися московити здійснили вилазку на наші землі. "Дня 27 вересня року 7141 від створення світу" (27 вересня 1633 року загін під командою воєводи Івана Андрійовича Бутурліна вирушив з Путивля (зараз-Сумська область) на Миргород. До його складу входили також оскольський воєвода Костянтин Пущин з синами, недригайлівський голова Димитрій Кірєєв, боярський син Олексій Константинов, путивльські та білгородські дворяни, донські козаки, західноєвропейські найманці...

30 вересня розпочалася атака на Миргород. Після кількагодинного бою було взято великий острог Миргородської фортеці. Багато миргородських козаків полягло у стінах рідного міста того дня, велику кількість оборонців було поранено та захоплено в полон. Частина миргородського гарнізону на чолі з урядником Матяшем Царенком закріпилася у т.з. "малому остріжку", який московитам взяти не вдалося. Дізнавшись, що до Миргорода наближається загін лубенського полковника Пирського, московити почали відступ, спаливши перед цим великий острог, церкву, посад та навколишні слободи. Вони навіть не встигли захопити артилерію фортеці, як трофей.

1 жовтня за 10 км північно-східніше Миргорода, на Серевському полі відбувся бій. У деяких джерелах цю подію називають "Миргородською битвою" або "битвою під Миргородом". Аналізуючи можливе місце події та поспілкувавшись з краєзнавцями припускаюся версії, що битва відбулася неподалік села Попівка у місцевості Симиренкова долина. Особисто я тут знайшов декілька литих польських куль зразка 17 століття та монети-півтораки Речі Посполитої 1622-1626 років.

До складу козацького війська входило близько двох тисяч козаків, серед яких відомі імена миргородців Матяша Царенка, Терентія Яблонського, лубенського урядника Миколи Длотовського, лубенського козацького полковника Федора Пирського, лохвицького урядника Турського... Московський загін зазнав значних втрат, загинуло понад 500 московитів. Багато полягло і козаків,серед яких старшини Пирський і Турський.

Моковити були настигнуті козацьким загоном на чолі з сенчанським урядником Яковом Марковичем та глинським скарбовим писарем Филоном Мировицьким біля місцевості "П'ять могил" (на межі сучасних Полтавської та Сумської областей). Перед боєм було страчено усіх полонених, захоплених у Миргороді 30 вересня та 1 жовтня. Московити відступили до Путивля, втратитивши 300 чол., 50 потрапили до полону. Через місяць, у листопаді 1633 аналогічний набіг було здійснено на Полтаву...

Євген Кириченко

При підготовці використано наступні матеріали:

Козаки у Смоленській війні 1632-1634 з сайту "Історія Великого народу"; В.Олійник "Битви української історії"; А.И.Папков. "Поход российских войск на Миргород осенью 1633 года" та власні історичні дослідження.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2117771341712965&id=100004403596985

Християнські курйози довкола постаті Івана Хрестителя

xCosmick — Wed, 12 Jan 2022 18:22:08 GMT

Християнські курйози довкола постаті Івана Хрестителя

Феномен раціоналізації віри

Вступ

Текст не має антирелігійної чи антихристиянської спрямованості, це дослідження парадоксів людської логіки і меж людського розуму. Як відомо, усякий світогляд носить релігійний характер у тому смислі, що він грунтується на вірі. Ми живемо у світі, де смисл життя і шлях до щастя зовсім не очевидні, тому вибір світогляду завжди має емоційний характер, принаймні його не можна здійснити повністю раціонально. А вже якщо людина уподобала собі якесь комфортне для неї бачення себе і світу, то їй потрібно довести собі і ближнім, що цей вибір розумний. Потрібно раціоналізувати свої світоглядні пожадання.

Скажімо, якщо антивакцинатори сприйняли віру у погибельність (виняткову шкідливість) і гріховність (аморальність) імунізації, то ця віра змушує їх шукати для неї логічне виправдання. Не дивно, що їм доводиться будувати надмірно складні і суперечливі логічні конструкції. Власне рецепція певного світогляду завжди передбачає необхідність узгодження існуючої реальності зі своєю вірою. При цьому існує тенденція до ускладнення систем виправдання віри, – кожне віровчення, конфлікуючи з іншими світоглядними системами, змушене розвиватися.

Ми обираємо для аналізу релігійні доктрини лише з однієї причини – вони пройшли багатовікову еволюцію і досягли кристалізації, найбільш повного розвитку. І головне – вони чітко формалізовані у релігійній літературі.

Отже, розпочнімо:

Логічний парадокс №1. Чий Дух Святий?

Іван Хреститель «наповнився Духом Святим іще від утроби матері своєї» (Лк. 1:15), тобто він став Господнім пророком іще до свого народження! [5 c.28] [9 c.523] "Коли ж Єлизавета зачула Маріїн привіт, затріпотіла дитина в утробі її. І Єлизавета наповнилась Духом Святим" (Лк. 1:41) і привітала Марію, як Матір Божу.

Відповідь

Католики акцентують, що коли Іван іще був у материнському череві на нього зійшов "Святий Дух, який є Духом Христовим – самим Христом, тільки-но зачатим Дівою Марією". (Лк. 1:68). [9 c. 536] Відразу після свого зачаття Ісус зводить Духа Святого на зародок Свого пророка.
Коли Іван хрестив Ісуса, тієї миті Дух Святий зійшов на Ісуса, але Христос "володіє Духом у всій повноті" іще від самого зачаття і Він є "джерелом Духа для всього людства". [9 c.536]

Отже прийнятий католиками (і більшістю протестантів) принцип Filioque (формулювання про сходження Святого Духа від Бога Батька і Сина) змушує їх до логічних піруетів: коли Ісус хрестився у Йордані то Дух Святий зійшов на Нього... з Нього ж таки... Оцей колообіг Святого Духа у природі виглядає курйозно: який смисл у сходженні Духа на Того, Хто є джерелом Духу і на Кому Він одвіку перебуває (з Ісуса на Ісуса)? Як Дух може зійти на Того, на Кому Він уже є?

Логічний парадокс №2. Чи довго святі гостюють?

У час Благовіщення архангел Гавриїл повідомляє Діві Марії також і про чудесну вагітність її двоюрідної сестри Єлизавети (Лк. 1:36-37). Марія поспішає до неї, щоб поділитись радістю. Всього Марія гостювала у домі Захарії "близько трьох місяців". Таке тривале перебування у гостях св. Амвросій пояснює містичним зв’язком, що виник між Ісусом та Іваном до їх народження. [5 c.31-32]

Відповідь

Православні вважають, що Марія покидає дім Захарії до народження Івана, оскільки їй потрібно поспішати до Назарету, щоб "прояснилось Йосипу чудесне зачаття Сина Божого". [16 c.77]
Католики думають, що Марія повернулась додому вже після різдва Івана Хрестителя.
Протестантів це взагалі не цікавить. Оскільки вони противники хрещення немовлят, то їм доводиться замовчувати усі євангельські сюжети про дитячу містику.

Отже, по версії православних виходить, що Марія поїхала перед самим народженням Івана Хрестителя (між Іваном та Ісусом різниця у 6 місяців + 3 місяці в гостях), що доволі кумедно, бо як це вона "поспішає", гостюючи 3 місяці? А провівши чверть року у домі Захарії, відїжджає так і не дочекавшись чудесного народження сина своєї двоюрідної сестри! Поведінка католицької Марії видається менш екстремальною і більш природньою. Найбільш вразливою є позиція протестантів – доктринальні особливості змушують їх до ігнорування випадків дитячої містики у Євангеліях.

Логічний парадокс №3. Чим відрізняється гора від кабіни ліфту?

Коли цар Ірод наказує побивати віфлеємських немовлят, тоді ж він відправляє убивць і до Хеврону, щоб позбутись маленького Івана, про чудесне народження якого він чув, і якого теж вважав кандидатом на роль Месії. [5 c.41] Єлизавета, почувши звуки погрому з боку Віфлеєму, взяла дитину і втекла у гори. Побачивши, що її наздоганяють, вона помолилась: "Гора Божа! Прийми матір з дитям!". За Переданням гора "розступилась", відкриваючи прохід, і закрилась вслід за нею, а у середині з’явилось джерело і фінікова пальма з плодами. [11 c.308]

Відповідь

Православні вірять у "розступання гір".
Католики, як і православні, теж визнають четьї мінеї (житія святих), але це не заважає їм тихо ігнорувати чудеса з "розступанням" гір і одномоментним проростанням пальм.
Протестанти не визнають авторитету Передання, тому їм у цій ситуації найлегше.

Отже, протестанти та католики прагнуть мінімізувати кількість позаєвангельських чудес, а православні змушені "нести хрест" своєї нелегкої віри.

Логічний парадокс №4. Які з янголів вихователі?

Четьї мінеї повідомляють, що через сорок діб після убивства Захарії Єлизавета померла і догляд за дитиною взяв на себе ангел Господній. Чи доводилось ангелам няньчити дітей? Принаймні Біблія про це мовчить.

Відповідь

Православні вірять, що Івана винянчили ангели. [12 c.309]
Представники "відкритого православ’я" (передусім – О. В. Мень) дотримуються думки, що насправді Іван виховувався у громаді єсеїв, [10 c.58] відкидаючи згадане твердження Передання.
Католики теж вважають, що Іван міг здобути виховання у Кумранській громаді.[15 с.201] [16]
Протестанти взагалі не визнають Святого Передання.

Отже, католики і "відкриті православні" мають єдину думку щодо дитинства Івана Хрестителя і ця думка близька до наукової. Дійсно, і місце проповіді Івана, і його суворий аскетизм і його релігійні практики очищення близькі до єсейських. Протестанти з огляду на невизнання Передання змушені утриматись від спокуси викоритати дані археології у своїй проповідницькій літературі.

Логічний парадокс №5. Чи благодатне хрещення в Івана Предтечі?

Іван проповідував «хрещення покаяння для прощення гріхів» (Лк. 3:3) і натовпи грішників ішли до нього хреститися. [9 c.535] Знаком очищення від гріха було хрещення, тому Івана стали називати Хрестителем («Хаматвіл», від «тевіла» – «занурення»). [10 c.58] Одноразове хрещення як духовне народження це ексклюзивна ідея самого Івана – іудеї здійснювали ритуальні омовіння, але вони були регулярними і їм не надавалося такого загострено-сакрального значення.

Відповідь

На думку католиків та православних головною метою Іванового хрещення була підготовка умів до хрещення Святим Духом. [5 c.102] [16] Іванове хрещення було неповноцінне, воно мало підготовчий характер. Цю думку підтверджують слова самого Івана Хрестителя, що він хрестить лише водою, а Ісус – вогнем і Духом Святим (Лк. 3:16, Мр.1:8, Мт. 3:11, Ів. 1:26-27, 33).
Протестанти (баптисти) не бачать принципової різниці між хрещенням Івана та Ісуса. [18 c.86] Дійсно, якщо під час обряду на Йордані Дух Святий зійшов на Ісуса, то виглядає логічним, що так само Він сходить і на кожного охрещеного. [1 с.94]

Отже православні і католики вважають Іванове хрещення неповноцінним (хоча під час його здійснення на Ісуса зійшов Дух Святий!). Якщо таїнство було "підготовчим", то Ісуса тоді якось "недохристили"... Скажемо більше – апостоли Господні здійснювали хрещеня не маючи (до П'ятидесятниці) на собі дарів Духа Святого – то ті хрещення теж були "безблагодатними"?.. Протестанти (баптисти) вважають Іванове хрещення повноцінним, але для цього їм доводиться ігнорувати його ж таки слова про "воду і Духа" (Лк. 3:16)! Курйозності додає те, що головна ідея баптистів про допустимість хрещення лише у дорослому віці (завдяки якій вони і визнають Іванове хрещення повноцінним) грунтується на релігійній практиці Івана Хрестителя – пророка, який прямо свідчить про неповноцінність свого хрещення!

Логічний парадокс №6. Нащо Христу хреститися?

Іван хрестив Ісуса у Йордані. Обряд передбачав обов'язкове покаяння. Хрещення це таїнство духовного народження і очищення від гріхів. Навіщо безгрішному Богу Сину очищатися від гріха і в чому Йому каятися?

Відповідь

Православні мають 2 причини: Іван хрестив, "щоб Ізраїлеві Христа виявити" (Ів. 1:31) [22 с.20] та тому, що хрещення було за волею Божою. [23 с.14] Друге пояснення, – хрестився тому, що така Його воля – якось не дуже...
Католики: рішення Ісуса прийняти Іванове «хрещення на покаяння» є свідченням смиренності і початку спасительної місії, – хрестячись у Івана Він погоджується зарахувати Себе до грішників, тобто взяти гріхи світу на себе. [9 c.536]
Протестанти (баптисти): причина хрещення Ісуса полягає у подачі вірним прикладу хрещення у дорослому віці. [1 с.94] Про химерність цього пояснення ми вже говорили.

Логічний парадокс №7. Чи бувають сумніви у пророків?

Іван Хреститель спершу публічно визнає Ісуса Христом, але потім, коли Ірод Антипа кинув його за ґрати, він так само публічно висловлює сумнів у високому призначенні Ісуса. Перебуваючи у в'язниці Іван Хреститель відправляє своїх учнів, які прилюдно ставлять Ісусу запитання: "Чи Ти Той, хто має прийти, чи чекати нам Іншого?" (Лк. 7:22; Мт. 11:3) ...

Відповідь

Православні формулюють конспірологічну багатоходівку, згідно з якою Іван вирішив у такий хитрий спосіб заманити кількох своїх учнів до Ісуса, щоб вони побачивши здійснені Ним чудеса, увірували... [5 с.246] Версія не бездоганна, оскільки виставляє Предтечу Господнього безвідповідальною людиною: щоб надати додатковий шанс на спасіння душі для кількох послідовників, він уводить у спокусу "увесь народ"!.. Він ставить під сумнів обраність Ісуса перед усіма, у той час як життєве покликання Хрестителя якраз полягало у тому, щоб Христа виявити Ізраїлю (Ів. 1:31).
Католики і протестанти (баптисти) здійснюють раціоналізацію через гуманізацію, – пророки, мовляв, це теж люди, які можуть переживати сумніви і допускати помилки. Баптисти мають аж 4 пояснення: Іван сумнівається у Месії, який дружить з митарями і блудницями [1 с.384]; Іван почув про воскресіння древніх пророків (Мт. 16:13-14; Лк. 9:7-8) і вирішив дізнатися, кому належать нові чудеса – Ісусу, чи іншим [1 с.384]; Іван так нагадує Христу про його обов’язок звільнити єврейський народ від римської неволі, а свого Предтечу – з в’язниці [1 с.384]; Іван сумнівається, бо щодо Ісуса його дезінформують власні учні. [1 с.384]
Католики пояснюють сумніви Івана тим, що він не розрізняв перше і друге пришестя Христа і відповідно чекав Страшного Суду, тому чуючи про лагідного Месію, який прощає грішників, у нього виникало запитання: «Чи Ти Той, Хто має прийти?». Показово, що ті учні Івана, які пішли за Христом, теж зберегли Іванові, вітхозаповітні уявлення – вони хочуть звести вогонь з неба на тих, хто не вірить Учителю, за що Ісус їх засуджує (Лк 9. 54). [16]

Отже, пояснення православних виглядає занадто складним і не рятує репутації героя, але має сильну сторону – сам Ісус дає зрозуміти: Іван не може сумніватися у Ньому – він не очеретина, що хилиться од вітру (Мт.11:7). [5 с.254-255] З боку католиків і протестантів бачимо пряму непослідовність, адже вони одночасно визнають і сумніви Івана Хрестителя щодо Ісуса, і слова Ісуса Христа про те, що Предтеча не може сумніватися у Ньому (Мт.11:7).

Логічний парадокс №8. Вбивство Івана: випадок чи змова?

Ірод Антипа арештував Івана Хрестителя і утримував у фортеці Махерон. Прибувши до фортеці Ірод, з нагоди свого дня народження влаштовує бучне свякування (як справжній язичник!). Під час бенкету, під враженням від танцю Саломеї він обіцяє виконати будь-яке її прохання. Саломея просить голову Івана Хрестителя і його відразу убивають.

Відповідь

Православні вважають, що все святкування було влаштовано з метою організації вбивства пророка! [5 с.266] Іван публічно засудив беззаконний шлюб Ірода з Іродіадою, тому вони його ненавидять, але прямо розправитись із ним не наважуються – він впливовий духовний лідер народу. Отож вони розробляють підступний план убивства, яке буде подано як«вимушений» крок Ірода «заради вірності своєму слову». [5 с.266]
Представники "відкритого православ’я" не визнають вбивство Івана Хрестителя спланованим. [10 с.267]
Не визнають цього і протестанти, бо сказано: «І засмутився цар…» (Мр. 6:26), – Ірод не сподівався від Саломеї такого прохання і виконав його через свою слабохарактерність. [1 с.387]
Католиків не цікавить питання, як Ірод здійснив убивство – імпульсивно чи сплановано.

Отже православні знову (як і у парадоксі №7) занурюються у конспірологію. Їх пояснення надмірно складне і логічно недосконале: якщо Ірод так боїться репутаційних втрат від убивства Івана, то навіщо він його здійснює? Він вважає, що язичницьке свято, алкоголь і жіночі танці у очах ревнителів іудаїзму будуть пом'якшуючою обставиною для убивці пророка Господнього?.. Вочевидь, православним з їх дихотомічним мисленням психологічно комфортна максимізація зла, тому вони схильні перетворювати Ірода Антипу на злого генія – хитрого змовника. Для протестантів і представників "відкритого православ'я" якраз екзотична атмосфера довкола убивста пророка є доказом імпульсивності події. З однієї передумов вони роблять протилежні висновки.

Логічний парадокс №9. На чиєму боці Іван Предтеча?

Іван Хреститель виявив світу, що Ісус це Христос, істинний Спаситель світу, прихід якого на землю є її головною подією. Але зустрівши Спасителя, він не виявляє ніякого бажання іти за Ісусом. Він і надалі, ніби нічого не сталося, продовжує жити у пустелі... Чому? Можливо від скромності? Він вважає себе недостойним бути поряд з Христом?.. Але ніхто з його учнів не відзначається такою соромливістю: ті що повірили у слова Івана, ті пішли за Ісусом, а ті що не повірили – залишилися з Іваном...
Предтеча виявив світу Христа, але багато його учнів не пішли за Спасителем, тобто не повірили своєму духовному лідеру Івану! Те що не повірили, це одне – але ж при цьому вони і далі залишилися з ним у пустелі... А жити у пустелі було, до речі, не мед. Навіщо? Якщо Іван, на їхню думку говорить неправду, якщо він лжепророк, нащо з ним сидіти далі?... (Це ж нічого яка помилка, – не того назвав Спасителем світу!)... Навіщо залишатися з духовним лідером спільноти, який допускає такі "помилки"? Навіщо, якщо йому не віриш?

Шкода, що на це запитання ми не знайшли відповіді у жодній з названих конфесій.

Отже, Івану доведеться бути скромним, як ніхто...

Підсумок

Євангельська історія видається дуже простою, але жодна з конфесій не змогла уникнути курйозів і логічних парадоксів при спробі її пояснення. Парадокси № 7 і 8 виявились логічно нездоланними для усіх деномінацій. Жодна з релігійних спільнот навіть не намагається подолати парадокс №9, – вочевидь ігнорувати проблему легше, ніж її розв'язувати.

Кожен із нас має свої вірування і глибокі переконання, але чи здатний людський розум до їх раціонального виправдання? Можливо справді раціонального богослов'я не існує і бути неможе, як говорив у ХІІІ ст. Дунс Скот? Але якщо так, то на жаль, не може бути і раціонального світогляду.

Схоже, що людський світогляд має у своїй основі волю (прагнення), яка потужно виходить за межі розуму.

Використані джерела

1. Барчук І. З. Пояснення чотирьох євангелій / Барчук І.З. Том 1. – Київ: Дорога правди, 1993. – 576 с.
4. Большой путеводитель по Библии. – Москва: Республика, 1993 – 435 с.
5. Вишняков Симеон. Святой великий Пророк Предтеча и Креститель Господень Иоанн / Симеон Вишняков – Москва: Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1995. – 200 с.
9. Катехизис Католической Церкви [Електронний ресурс] – Москва: Культурный центр Духовная библиотека, 2001. – 813 с. . – Режим доступу: http://krotov.info/acts/20/2vatican/kateh_00.html
10. Мень А.В. Сын Человеческий / Мень А.В. – Москва: PS, 1991 – 496 с.
11. Минея. Июнь – Москва: Московская Патриархия, 1986. – 799 c.
12. Минея. Май – Москва: Московская Патриархия, 1987. – 480 c.
15. Падевский Станислав. Светочи пришлого / Станислав Падевский – Харьков: Слово с нами, 2005. – 212 с., ил.
16. Словарь библейского богословия [Електронний ресурс] / Под ред. Ксавье Леон-Дюфура и Жана Люпласи, Августина Жоржа, Пьера Грело, Жака Гийе, Марка-Франсуа Лакана. – Москва: Жизнь с Богом, 1990 – 455 с. – Режим доступу: http://katolik-gomel.by/images/slovar.htm
18. Толкование четырех Евангелий и Деяний апостолов. – Москва: Демос, 1992. – 380 с.
22. Христианство: Словарь. – Москва: Республика, 1994. – 138 с.
23. Чельцов Г.В. Объяснение символа веры, молитв и заповедей с подготовительными к нему рассказами из священной истории с кратким учением о богослужении православной церкви [Електронний ресурс] / Чельцов Г. В. – Москва: Народный дом, 1990. – 204 с.

Батько Тризуба

xCosmick — Wed, 10 Nov 2021 15:44:39 GMT

Батько Тризуба

Сучасний герб України - знак князя Володимира Великого - Тризуб має давнє походження. Прямим його попередником виглядає знак першого з роду Рюриковичів на Київському престолі - князя Ігоря.

Ми відтворили його вигляд у синьо-жовтій кольоровій гамі (сучасна кольораова інтерпретація):

Автентичний вигляд зображення на металевій пластині:

Валерій НЕЧИТАЙЛО. ЗНАКИ РЮРИКОВИЧІВ, ЩО НАЛЕЖАЛИ ВЕЛИКИМ КНЯЗЯМ КИЇВСЬКИМ // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019. Спецвипуск. С. 54–66

Вихованці пошукового загону брали участь у розробці проекту Великого Герба України: https://sites.google.com

Формулярний список 3-го козацького полку 1813

xCosmick — Fri, 29 Oct 2021 20:52:52 GMT

Формулярной Списокъ
въновъформированнаго Полтавского 3-го Коннаго Козачьего Полка нижнимъ чинамъ
Сентября 1-го дня 1813-го года

Авраменко
Адаменко
Андреенко
Андрушечко?
Андрущенко
Андрѣевскій
Антоненко
Артюхъ
Ахматенко?
Бабарика
Бабаченко
Бабенко
Бабичъ
Баенко?
Баженко
Байгушъ?
Бакуменко
Бакѣтко?
Балакліець
Баламутъ?
Балацкій
Балко
Баль
Бандуренко
Бардакъ
Барсенко?
Басманенко?
Батечко?
Безъкоровайній
Бехтѣръ
Бобець?
Бобиръ?
Бовтъ
Божко?
Бойко
Бондаренко
Борбликъ
Боровка?
Бородавка
Босенко
Бочкарь
Бояренко
Брага
Бровченко
Бродецкій
Брусъ
Бублиевскій
Бубликъ
Бугай
Бугайченко
Бурейко?
Бурій
Бурлака
Бурлѣй
Бурсименко?
Бутенко
Бутринъ?
Бутъ
Быхкало
Бѣднина?
Бѣлашъ
Бѣленко
Бѣликъ?
Бѣлицкій
Бѣлоконь
Вакуловскій
Ванденко?
Вароха?
Васикъ
Василенко
Васильченко
Васюра
Вдовиченко
Ведмеденко
Ведмедь
Великантъ?
Великожонъ
Величко
Вербицкій
Верещака
Вечорка
Винникъ
Власенко
Внукъ?
Вовкъ
Водяникъ
Воликъ
Воличенко
Воловикъ
Волокита
Волошка
Волощенко
Ворона
Воскобойникъ
Вошка??
Вѣрченко
Г Gалиенко?
Г Gерgель
Г Gрозенко?
Гаврикъ
Гавриленко
Гаврись
Гажій?
Гайдаръ
Галата?
Галенко?
Галикъ?
Галичъ
Галушка
Галченко
Ганноченко
Гапонъ
Гапченко
Гарамасъ??
Гарбузъ
Гаркушенко
Гармашъ
Герасименко
Герічъ?
Гладунъ?
Гладько
Глушченко
Головко
Голубъ
Гончаренко
Горбань
Горбъ
Гордѣенко
Гордѣець
Горенко
Горкунъ?
Горкуша
Горошко
Грабко
Грабъ
Гречаній
Гречка
Григоренко
Гринь
Гринько
Грицай
Гриценко
Грицикъ?
Губенко
Гукало
Гунченко
Гуринъ
Гусакъ
Густенко?
Давиденко
Даникъ?
Данилейченко
Даниленко
Данниченко?
Даценко
Дегтяръ
Дейкунъ
Дейнега?
Дейнека
Демиденко
Демченко
Демяненко
Демянець
Денисенко
Деркачъ
Десятниченко
Джуръ
Дзицина?
Дзюбенко
Дзядько?
Дивинскій
Дизинъ??
Динисенко
Дирда??
Дмитерко
Дмитренко
Довбышъ
Донецъ
Донченко?
Дорошенко
Дрижакъ?
Дроваль?
Дроль
Дубовикъ??
Дудка
Дудникъ
Дузь
Дукевичъ?
Дуля
Думенко
Дупикъ?
Дураченко?
Дѣденко
Дѣднякъ?
Дѣйненко?
Дяченко
Евженко?
Евтухъ
Емець
Ерченко
Ефременко
Ещенко
Жабодинскїй
Жаботинскій
Жаданъ
Жадько
Жайворонка
Жаленко
Жало?
Желѣзнякъ
Жила
Житенко
Жорненко?
Жукъ
Журавель
Завизіоненко??
Задираченко?
Заець
Зайка
Залата
Зарѣцкій
Захарченко
Заярний?
Зеленскій
Зененко?
Знайко?
Зозуля
Зубенко
Зубко
Зузикъ?
Зѣнченко
Иваненко
Иванишенко
Иванченко
Ивашина
Иващенко
Игнатенко
Ищенко
Кайдашъ
Калейтанъ?
Калениченко
Калиманъ
Калина
Калѣнъ
Канобрицкій?
Канѣвець
Капренко?
Карабанъ
Карпенко
Касяненко
Касянъ
Катричъ
Каюнъ?
Кваша
Квѣточка
Киба
Кикиленко?
Кикоть
Киктенко
Килимъ?
Кириленко
Кириченко
Кириянъ?
Кисель
Кислякъ?
Кичкаръ?
Кіяшка
Клименко
Климко
Клиша?
Клочко
Кнуренко?

Кобець
Кобзѣй
Кобилка
Коваленко
Коваль
Коверда
Ковтуновскій
Ковтунъ
Коденко?
Кодрекъ?
Козачко
Козелскій
Козелъ
Козленко
Козорѣзъ
Кокало?
Коломиець
Колѣсникъ
Комаренко?
Комисаренко
Кондратенко
Коновченко
Кононенко
Конпанѣець
Конько?
Копиндаха?
Копичинскій
Копотъ
Корень
Корнѣенко
Коробка
Короленко
Коростель?
Коротенко
Корпотенко?
Корсунъ
Коршунъ
Костенко
Костюкъ
Косякъ?
Косянъ
Котко
Котляренко
Котъ
Коць??
Кошелъ
Кошовой
Кравченко
Кравчунъ
Крамаренко
Красько
Кривобоченко
Криворотько
Кривохижа
Кривулька?
Крикунъ
Кропивній
Крупенко
Крупка?
Крякъ?
Крящъ
Кубракъ
Кувѣлько?
Кудлинъ?
Кудрявець
Кузменко
Кукошъ
Куликъ
Куличенко
Кунець?
Курганъ?
Курило
Курочка
Курѣй?
Кустанскій?
Куцъ
Кученко
Кучиренко
Кучиръ
Кушниренко
Кѣптенко
Ладивѣръ
Лазоренко
Лаличъ?
Ламахъ?
Лантухъ
Левченко
Левѣшко
Легуша
Леенко?
Ленченко
Лень
Леоненко?
Лесенко?
Лесикъ
Лещенко
Лещинко
Линь
Липинскій
Липовій
Лисенко
Лисиця
Лисичній?
Литвинъ
Литвихъ?
Литовченко
Лобуренко
Лозенко?
Лозицкій
Ломака
Лотошъ
Лофицкій
Лохмата??
Лукашенко
Лукашина?
Лукашъ
Лукяненко
Луценко
Лѣвшій?
Лѣсничий
Любивый
Любченко
Любывець?
Лялька?
Ляхъ
Ляшко?
Мазоха
Макаренко
Маковецкій
Макушенко?
Макушка?
Макѣенко?
Маларенко?
Малачинскій?
Маличенко
Малишко
Малѣй
Малярь
Мандалина?
Мандриченко?
Мартусенко
Мартюкъ?
Марченко
Масникъ?
Матвѣенко
Матвѣйко
Махота??
Мацало
Мацко
Мединенъ?
Мерзлякъ
Микитенко
Миколенко?
Милѣвскій?
Минка
Минтянъ
Мировець?
Мироненко
Мирошнеченко
Мисливець
Мисюра
Михайленко
Михниченко
Миченко?
Мищенко
Мовчанъ
Могиленко
Момотъ
Монастирній
Морозенко
Морозъ
Москаленко
Московченко
Мошка?
Мулявскій
Муска?
Мусѣенко
Мѣлька?
Мѣрошниченко
Надолка?
Надтока
Назаренко
Нарожній
Науменко
Недожвѣй??
Недрешній?
Неживый
Непокупный
Нестеренко
Несторенко
Нестрѣляй
Нечипоренко
Никитенко
Николенко
Никонъ?
Ничитало??
Ништа?
Ноgа?
Новакъ
Новикъ
Новобранець?
Новоселенко?
Норка
Носенко
Нѣмченко
Оgарко?
Оверко
Овсюченко
Овчаренко
Одинець
Оксаненко?
Олешко
Олѣйникъ
Омельченко
Онбишъ?
Онистратенко
Оницкій
Онищенко
Онѣшко?
Оробей
Оробець
Основа
Основенко
Оспа??
Остапенко
Остапко?
Отрѣшко
Охрѣменко
Очеретько
Павленко
Падолѣй?
Паламаренко?
Палѣй
Панасенко
Панченко
Панченко Куценко
Папуша
Парпура
Пархоменко
Пась?
Пасько
Пасѣчникъ
Пасюкъ?
Пащенко
Пелипенко
Пелихъ
Передерѣй
Перекѣпный
Перепелиця
Перетятько
Перо?
Пестичъ?
Петренко
Петроха?
Петченко
Печериця
Пивоваренко
Пилипась
Пилипенко
Пилипченко
Пилипяченко?
Плетѣнець
Плисъ?
Плуякъ??
Пляшникъ?
Побѣдашенко?
Повзунъ
Подопригора
Подпалій
Пожаръ
Поколота?
Полянка?

Поляшка?
Пономаренко
Попивненко?
Попикъ
Попиченко
Поповичъ
Порада?
Пориненко?
Постернакъ
Постѣлникъ
Притула
Прокопенко
Прокопченко
Прокѣпецъ
Пронь
Проскура
Прудиусъ
Прусенко?
Прѣхненко?
Прядко
Пугачъ
Пуенко?
Пузенко
Пулеха?
Пундикъ
Путивка??
Пшеничній
Пѣвень
Пявка?
Пятакъ
Радченко
Радько
Ранюкъ?
Рева
Ревута
Ремезенко
Решѣтко?
Рижикъ?
Роgозій?
Робочій
Рожка?
Рой
Романенко?
Романко
Романча?
Романюта
Ромасенко?
Ромахъ
Ромко?
Роскладка
Росоха
Рубанъ
Рубель
Руденко
Рудиченко
Рудичъ
Рудь
Рузѣй?
Ручка
Рыжевскій
Рѣжко
Рѣзникъ
Рѣзниченко
Рябко
Сабадашъ
Сабля
Савеленко?
Савичъ
Савостьянъ
Савченко
Саенко
Сакъ?
Саленко
Сало
Самодѣченко?
Самойленко
Сапинъ?
Сасюкъ?
Свистичъ?
Свитанка?
Свищъ
Селецкій
Семененко
Семенченко
Семенько?
Семѣрня?
Сербиненко
Сергѣенко
Сердюкъ?
Середа
Серпета?
Сидоренко
Силка
Симиволосъ
Симон?
Симоненко
Синѣлникъ?
Ситникъ
Скиба
Скляръ
Скоробагатько
Скороходъ
Скрипка?
Сливенскій
Сливненко
Слишай?
Слѣпченко
Слюсаренко
Слюсаръ
Смага
Смалько
Соколъ
Соловей
Соломаха
Солошенко
Соляникъ
Сорокотяженко
Сорочинскій
Спиця?
Спичакъ?
Ставискій
Ставицкій
Стась
Стеблянъ
Степаненко
Степанько?
Степашко?
Стеценко
Страшко?
Стрилченко
Ступка
Субота
Сукачъ
Супруненко
Супрунець
Супрунъ
Супряга
Сурмейко?
Сухаръ?
Сухинъ
Сухій
Сухозадъ?
Сухомлинъ
Сученко? Шипъ?
Сушко
Сѣрикъ
Т??цицкій
Тарандинскій
Тараненко
Таранъ?
Тарасенко
Терещенко
Тимошенко
Титаренко
Тищенко
Ткаченко
Ткачъ
Толочній
Толошній?
Топорко?
Топчѣй
Тоцкій
Третякъ
Тригубъ
Тронь
Трохименко
Троць
Троянъ? Соколикъ?
Трушъ
Тупалскій
Туруха?
Тютюнникъ
Уласенка?
Улащенко?
Улѣзько
Улянченко
Устенко
Устименко?
Усъ?
Фалько
Фесечко??
Федовскій?
Федорашъ??
Федоренко
Филоничъ
Хало
Харичъ?
Харченко
Харчукъ?
Хижнякъ
Хиль
Хмель?
Ходосенко?
Холоднякъ
Холява
Хоменко
Хомиченко
Хоролець
Хохуля?
Христенко
Хуgоль
Худолѣй
Хурсенко
Хухривець
Цвѣтко
Цовизъ??
Цыбенко
Цыганенко
Цысь
Чабанъ
Чаленко?
Чапа?ка?
Чвало??
Чекань?
Чепурко?
Черевко
Черкаскій
Черкасъ
Чигринь?
Чимшитъ??
Чиренко??
Чмихаленко
Чорненко
Чорній
Чубачъ? онже Мотникъ?
Чубъ
Чугуевець
Чуенко?
Чумакъ
Чумарній?
Чупико?
Шамро?
Шаповаленко
Шаповалъ
Шарій
Шатунъ?
Шевченко
Шелестенко?
Шелудько
Шелятъ?
Шендрикъ
Шепель
Шепитко
Шептунъ
Шепѣль
Шитикъ
Шиянъ
Шкурка
Шлянъ??
Шостакъ
Шпетній?
Штаменко?
Шульга
Шумейко
Шупленко?
Шутъ
Щербань
Ѣвко??
Юранъ
Юрченко
Ющенко
Явтушенко?
Якименко
Яковенко
Якушка
Яременко
Ярмошъ
Ярошенко
Ярошъ
Ясько
Яценко
Ященко?

(всего 1197 козаков с женами и детьми из Лубенского и Миргородского поветов)

Командующей Полкомъ Штабсъ – Капитанъ Оверк

Розділ V. Природа та населення свого адміністративного регіону

xCosmick — Mon, 27 Sep 2021 15:53:16 GMT

Розділ V. Природа та населення свого адміністративного регіону

Знаннєвий компонент:

пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і своїй місцевості.

Діяльнісний компонент:

характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, населення, адміністративної області своєї місцевості;
аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування.

Ціннісний компонент:

висловлює судження щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення;
обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

Розділ IV. Населення України та світу

xCosmick — Mon, 27 Sep 2021 15:48:33 GMT

Розділ IV. Населення України та світу

Тема 1. Демографічні процеси та статевовіковий склад населення світу та України

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення світу та в Україні; найбільші країни за кількістю населення;
розуміє поняття «природний рух населення», «природній приріст населення», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція», «імміграція»;
пояснює демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України.

Діяльнісний компонент:

визначає показники народжуваності, смертності, природного й механічного руху, частки жінок і чоловіків, окремих вікових груп у структурі населення країни (регіону);
показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю населення, природним приростом, країни з найбільш численною українською діаспорою;
знаходить інформацію з різних джерел, що характеризує населення світу й окремих країн, України та її областей;
аналізує статево-вікові піраміди України та країн світу (на вибір); характеризує демографічні показники населення країни за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів, механічний рух населення в Україні.

Ціннісний компонент:

оцінює важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу;
усвідомлює необхідність дотримання здорового способу життя.

Тема 2.Розселення

Знаннєвий компонент:

Називає середній показник густоти населення в Україні та визначає найбільш (найменш) густозаселені країни світу;
розуміє поняття «урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс», «мегаполіс».

Діяльнісний компонент:

визначає показники урбанізованості території; показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою густотою населення та рівнем урбанізації, найбільші агломерації, світові міста, найбільші міста в Україні;
знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує особливості розселення населення в світі й окремих країнах, Україні та окремих її областях;
розрізняє міські і сільські населені пункти, типи міст за людністю і функціями, місто, агломерація, мегаполіс й мегалополіс, темп і рівень урбанізації; порівнює рівень і темпи урбанізації в Україні і світі.

Ціннісний компонент:

оцінює важливість знань про особливості розселення населення; усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією;
оцінює і пояснює вплив природних, демографічних і соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення.

Тема 3. Етнічний склад населення

Знаннєвий компонент:

називає найпоширеніші мовні сім'ї; розуміє поняття «раса», «нація», «етнос», «народ», «мовна сім’я».

Діяльнісний компонент:

характеризує національний склад населення України за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів; порівнює етнічний склад населення регіонів України;
показує на карті і називає однонаціональні й багатонаціональні країни, райони розселення національних меншин в Україні;
знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує етнічний склад населення України й окремих країн.

Ціннісний компонент:

усвідомлює важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей.

Тема 4. Релігійний склад населення

Знаннєвий компонент:

називає світові релігії; розуміє поняття «світова релігія»;

Діяльнісний компонент:

показує на карті і називає регіони домінування світових релігій;
знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує релігійний склад населення світу, окремих країн, України та її областей;
характеризує найпоширеніші релігійні конфесії в Україні.

Ціннісний компонент:

оцінює важливість толерантного ставлення до представників інших релігійних громад

Тема 5. Зайнятість населення в світі та Україні

Знаннєвий компонент:

називає кількість трудових ресурсів в Україні; розуміє поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість населення»;
пояснює причини безробіття. Діяльнісний компонент: визначає показники безробіття;
показує на карті і називає області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю трудових ресурсів;
знаходить у різних джерелах інформацію про проблеми зайнятості населення світу, окремих країн, України та її областей;
характеризує кількість і якість трудових ресурсів окремих країн та України; порівнює структуру зайнятості населення в окремих країнах і Україні.

Ціннісний компонент:

усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення для соціально-економічного розвитку країни.

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України

xCosmick — Mon, 27 Sep 2021 15:43:22 GMT

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

Знаннєвий компонент:

називає форми земної поверхні;
наводить приклади корисних копалин щодо їх використання;
формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості».

Діяльнісний компонент:

Знаходить і показує на картах різного масштабу: низовини: Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Поліська;
височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська (г. Берда);
гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман-Кош);
тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи;
басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький залізорудний район, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд, Артемівське, Слов’янське родовища кам’яної солі, Заваллівське родовище графіту;
аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою;
пояснює вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів;
оцінює вплив людини на рельєф, наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр;
встановлює взаємозв`язки між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території.

Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

Знаннєвий компонент:

називає основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники, типи клімату;
наводить приклади небезпечних погодних явищ та їх наслідків; формулює поняття «погода», «клімат», «атмосферний фронт», «циклон», «антициклон»; пояснює дію кліматотвірних чинників.

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості розподілу сонячної енергії, напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів, річний розподіл кліматичних показників у межах України;
визначає за кліматичною картою особливості розподілу температури, повітря та опадів; порівнює особливості зволоження в різних частинах України, кліматичні умови своєї місцевості з іншими регіонами та їх вплив на сільське господарство;
аналізує погодні особливості різних регіонів України за допомогою інтернет- ресурсів.

Ціннісний компонент:

робить висновки про значення прогнозу погоди для життєдіяльності людей;
оцінює можливість використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті.

Тема 3. Води суходолу і водні ресурси

Знаннєвий компонент:

називає складові частини вод суходолу в межах України;
формулює визначення понять «річка», «озеро», «болото», «підземні води», «водосховище», «канал», «меандри», «тераси», «водний режим», «річковий стік», «витрата води», «водні ресурси», «твердий стік», «падіння річки», «похил річки»;
пояснює особливості живлення та водного режиму річок, озер.

Діяльнісний компонент:

Знаходить та показує на картах різного масштабу: річкові системи: Дніпра, Сіверського Донця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Західного Бугу;
озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир; лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський;
водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське; Дністровське; Печенізьке;
канали: Північнокримський, Дніпро – Донбас, Каховський;
визначає падіння та похил річки;
характеризує водні об’єкти України, шляхи раціонального використання водних ресурсів;
порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів;
аналізує можливості використання водних ресурсів

Ціннісний компонент:

усвідомлює необхідність охорони водних ресурсів України;
оцінює наявні водні ресурси своєї місцевості

Тема 4. Ґрунти та ґрунтові ресурси

Знаннєвий компонент:

називає основні чинники ґрунтоутворення та типи ґрунтів;
пояснює умови ґрунтоутворення, особливості поширення ґрунтів.

Діяльнісний компонент:

характеризує ґрунтові ресурси України; аналізує карту ґрунтів України.

Ціннісний компонент:

робить висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах; визначає вплив родючості ґрунтів на сільськогосподарську діяльність;
оцінює заходи з підвищення родючості та охорони ґрунтів.

Тема 5. Рослинність

Знаннєвий компонент:

називає видовий склад рослинності;
наводить приклади рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, ендемічних і зникаючих видів рослин.

Діяльнісний компонент:

характеризує основні типи рослинного покриву України; розпізнає рослини, що занесені до Червоної книги України;
аналізує карту рослинності України, вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив;
спостерігає за змінами рослинності своєї місцевості.

Ціннісний компонент:

робить висновки щодо закономірностей поширення основних типів рослинності в Україні;
оцінює стан рослинних ресурсів, їх роль у господарській діяльності, можливості використання в різних регіонах України;
усвідомлює необхідність збереження та відновлення рослинності

Тема 6. Тваринний світ України.

Знаннєвий компонент:

називає видовий склад тваринного світу;
наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин.

Діяльнісний компонент:

характеризує фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм;
розпізнає тварин, які занесені до Червоної книги України;
аналізує карту тваринного світу України.

Ціннісний компонент:

робить висновки щодо закономірностей поширення основних видів тварин в Україні;
оцінює стан тваринних ресурсів, їх роль у господарській діяльності людини;
усвідомлює наслідки впливу людської діяльності на тваринний світ України та своєї місцевості.

Тема 7. Ландшафти України

Знаннєвий компонент:

називає чинники формування природних ландшафтів, природні країни, природні зони; пояснює на конкретних прикладах особливості взаємодії компонентів природи у ландшафті.

Діяльнісний компонент:

Знаходить і показує на картах різних масштабів природні зони, гірські країни, Чорне море, Азовське море; острови Зміїний, Джарилгач, півострови Кримський, Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку;
характеризує рівнинні лісові, лісостепові, степові та гірські ландшафти, природні комплекси морів;
аналізує карту ландшафтів, співвідношення природних та антропогенних ландшафтів у своїй місцевості.

Ціннісний компонент:

прогнозує наслідки впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів;
висловлює судження про природноресурсний потенціал природних комплексів

Тема 8. Природокористування

Знаннєвий компонент:

називає складники природно-ресурсного потенціалу України, види забруднень довкілля; наводить приклади об’єктів природнозаповідного фонду України;
пояснює сутність понять «екологічна ситуація», «моніторинг навколишнього середовища», «заповідник», «національний парк».

Діяльнісний компонент:

Знаходить і показує на картах різних масштабів: біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський; природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський;
національні природні парки: Карпатський, Шацький, Синевір, Подільські Товтри;
регіональний ландшафтний парк «Меотида»;
характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні;
аналізує природно-ресурсний потенціал у різних регіонах України, аспекти раціонального природокористування, вплив екологічної ситуації на здоров’я населення; визначає об’єкти природно-заповідного фонду своєї місцевості;
дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі.

Ціннісний компонент:

оцінює переваги створення національної екологічної мережі, наслідки використання й охорони природних умов та природних ресурсів України;
усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій;
оцінює вплив екологічної ситуації на здоров’я населення.

Розділ ІІ. Географічний простір України

xCosmick — Mon, 27 Sep 2021 15:34:09 GMT

Розділ ІІ. Географічний простір України

Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу

Знаннєвий компонент:

називає істотні ознаки політичної карти, складники державної території;
пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія».

Діяльнісний компонент:

характеризує географічне положення України;
розрізняє фізико-, економіко-, політикогеографічне положення держави;
показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, країни-сусіди України;
географічні центри України;
географічний центр Європи в Україні.
визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує вплив значення географічного положення України в Європі та світі на економічні та політичні процеси в середині держави;
оцінює політико-географічне положення держав та географічне положення України

Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій України

Знаннєвий компонент:

називає адміністративно-територіальні одиниці України;
пояснює особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України;
навидить приклади різних адміністративнотериторіальних одиниць за географічним положенням на карті України.

Діяльнісний компонент:

аналізує зміни територіальних кордонів України з ХХ ст.;
прогнозує економічні та соціальні наслідки змін адміністративно-територіального устрою України;
показує на карті одиниці адміністративнотериторіального устрою України; зміни кордонів України в ХХ ст.

Ціннісний компонент:

оцінює значення знань про адміністративнотериторіальний устрій держави;
робить висновки про місце свого населеного пункту в контексті сучасних територіальних змін

Тема 3. Україна на карті годинних поясів

Знаннєвий компонент:

називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку;
наводить приклади регулювання часу в країнах світу;
пояснює відмінність між поняттями «місцевий час», «поясний час».

Діяльнісний компонент:

характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу;
аналізує карту годинних поясів Землі; показує на карті лінію зміни дат;
визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров’я людини;
оцінює значення знань про систему відліку часу