Комишня

Круглікова Олександра Олександрівна 

У Комишні, у відомій інтелігентній родині, 24 квітня 1948 року народилась майбутня яскрава поетка і здібна художниця.

Навчалась у середній школі селища, яку успішно закінчила 1965 року. Потім був Харківський інститут радіоелектроніки (1971). Працювала інженером - програмістом на підприємствах Баку і Харкова. Певний час жила у Києві.

Друкуватися розпочала з 1988 року. Мала публікації у збірнику "Наука і культура"(1988), альманасі "Євшан - зілля", часописі"Світовид", окрема збірка "Краю-гаю не видала" вийшла в 1993 році.

Проживає у Комишні.

 

 

«Перше світло»

Любов : берег дерева берег вечора

Берег : час золото срібло

Рід : берег часу на дні ваги слави полів

Розум : рід рівної долі роду

Спів : душу тіло любов

 

 

 

 

Літературно-філософський журнал «Суб Роза» № 2 Киев-Елизаветград 2010

Открытие номера

Олександра Криворучко

Казка

щоб найти себе на морі

треба сушу добре дбати

і узорами роси жити в зорянім вбранні

і чудово грати на росі

майстер скрипок раз прийшов

до знайомої в узорі росянім

і грав її довго довго ніби мить

ми співали, всі жили

знали як ростуть лялі і великі роси

літнім розумом теплі

казка відбувалася в небі

може бути всі як ліс

чи жбурляти кам'янці в морі

ніжної як сніг долі

тільки скажеш можна обійтись

без літер - просто знати, що весна є

а ти її приніс і назвав

було чи ні смішно буде іграти

будуть на струні літа

та живі вогні нами світло віддадуть

сім історій про росу

може скрипці, може рік, два чи більше

сприйде дощ з хмарки росяної ролі

літо 2009

 

Закон Ома

Ещё зовна зовёт

В.Хлебников

свет лесной залесился лесными лирическими розами

розово розно великими цветами

между которыми лилия розовая белеет

будто истина в пламени Бога зовна зовущего

словом Ом - ах, речка ручного образа времени

бесконечного - ах, море, звенящее голосом

те-образным облаком речки

вот и история Божьего дерева

может уже и рассказанное лесу только солнышком;

смеево словным смеево оперным смеево смелым

серебряным Ом  - будто прилетели журавли с лета

и рассказали журавлям музыки, что плывёт луна

по небу - светлая симфония журавлей Божьего ветра

и само собой превращается в слово Ом

смеево образна смирение согласной предгласной

в образе звука серебряной сказки

полевой мелодией ветра

неразгаданного еще образа вечного слова Ом

літо 2010