Миргород

Пам'ятки архітектури Миргорода

Кожне місто має своє неповторне архітектурне обличчя, тісно пов'язане з його історією. Забудова старого Миргорода велася навколо фортеці, розташованої в закруті річки Хорол (нині центр міста).

Цитадель займала 5 гектарів. З фортеці вели четверо воріт: Лубенські, Сорочинські, Хорольські й до річки - Водяні. В центрі, на Соборній площі, розташувалися парафіяльні церкви та торгові ряди. Контури самої фортеці прослідковуються у напрямах сучасних вулиць Котляревського, Данила Апостола (колишньої Котовського та колишньої Старосвітської). Вели вулички і до передмість - Ліска, Личанки, Приліпки, Ведмедівки.

В 1803-1805 роках був створений проект забудови Миргорода з регулярним плануванням кварталів. На місці старого центру передбачалася міська торгова площа з крамницями, лабазами та Собором (теперішній Успенський собор). Адміністративно-торговий центр передбачався на старій ярмарковій площі за річкою Хорол (зараз розташований турготель «Україна»). Та роботи були виконані тільки в центрі міста, а історично складена сітка вулиць і провулків дійшла незмінною і до наших днів. Адміністративні будинки зводилися тільки на головній вулиці міста - Гоголя, а на ярмарковій площі тільки в кінці XIX - на початку XX століття були побудовані гімназія, промислова школа, лікарня.

Одним з привабливих будинків міста є корпус художньо-промислової школи. Збудований він у 1896 році з застосуванням елементів ренесансу за проектом полтавського архітектора А.Ширшова. На будинку встановлено 3 меморіальні дошки, які свідчать, що 4 лютого 1919 року тут відбувся перший з'їзд Рад Миргородщини, 10 лютого навчальний заклад відвідав голова ВЦВК М.І.Калінін, з 1900 по 1928 рік тут працював відомий художник і етнограф О.Г.Сластьон.

Цікавий в архітектурному відношенні будинок земства (тепер приміщення райвиконкому), який збудовано в 1912 році. Двоповерхова споруда повністю відповідає стилю модерн. На ній у 1968 році встановлено меморіальну дошку на честь перших повітових комсомольських зборів, які відбулися у цьому приміщенні в 1920 році.

У класичному стилі з використанням елементів ренесансу в 1909 році збудовано двоповерховий будинок колишньої гімназії, де тепер знаходиться середня школа №1. Керував будівельними роботами Вітольд Левович Весселі, який був і автором проекту.

На території санаторію Хорол  до 1986 року знаходилася найстаріша споруда курорту - будинок водолікарні (1914-1917 p.p.) Його було збудовано за проектом полтавського інженера В.Зубова та місцевого лікаря А.Трушинського - за ескізами О.Сластьона. Будинок пізніше став емблемою курорту та й міста також. А чи буде відбудований унікальний памятник української архітектури? На це важко відповісти, - все залежить від коштів.

В Миргороді багато пам'ятних знаків 

1967 року в центрі новобудов було урочисто відкрито пам'ятник В.І.Леніну (скульптор В.М.Савченко, архітектор М.В.Чорноморченко). - ліквідований 22.01.2016

32 роки в нас жив і помер класик грузинської літератури, автор поеми «Давітіані» Давид Гурамішвілі. Тепер його ім'я носить вулиця, де жив поет, середня школа №2, бібліотека. На могилі в 1949 році встановлено пам’ятник (скульптор Я.Ражба, архітектори Ш.Чедія та А.Джонашія). Через 20 років у місті відкрито літературно-меморіальний музей Д.Гурамішвілі та пам'ятник поетові (скульптори Н.Н.Обедзюк та АВ.Німенко, архітектор В.К.Жигулін). В 1845 році в місті побував великий український поет, революціонер-демократ Т.Г.Шевченко. Про його перебування розповідає меморіальна дошка, встановлена на будинку культури. В 1971 році в місті було відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку (автор А.Воропай).

Свято бережуть миргородці пам'ять про славного земляка Панаса Мирного, відомого українського письменника, автора багатьох відомих романів Панаса Яковича Рудченка. Його ім'ям названо міську середню школу №1, одну з вулиць міста. Перед школою встановлено погруддя письменника (автори Я.Богданов та учні керамічного технікуму). На будинку, де народився письменник і провів дитячі роки, в 1950 році відкрито меморіальну дошку.

У Миргороді народився відомий історик, академік Борис Дмитрович Греков. До 100-річчя з дня його народження, у квітні 1982 року, в парку «Дружба» було відкрито пам'ятник цьому діячеві (скульптор В.В.Сухенко), а на будинку, де він народився і провів дитинство - меморіальну дошку.

Славу нашому місту приніс М.В.Гоголь. Земляку миргородці поставили 2 пам'ятники: на привокзальній площі та біля курортної поліклініки, а бюст біля керамічного технікуму.

Біля кінотеатру «Комсомолець» (тепер «Мир») знаходились: пам'ятник комсомольцям 20-х років та стела комсомольцям 60-х років, які відкрито в 1968 році (скульптор Л.П.Статкевич), - демонтовані у зв'язку з законом про декомунізацію 20.04.2016.

9 травня 1965 року на честь Дня перемоги над нацизмом запалав вічний вогонь біля стели землякам, які загинули на фронтах Другої світової війни (скульптор В.Богданов), а на будинку міськвиконкому з’явилася меморіальна дошка на честь цієї знаменної дати.

Згодом з обох боків вічного вогню встановлено бюсти миргородців - героїв СССР А.Л.Галугана, І.А. Онопрієнка, П.А. Посвіта, Ф.І.Мініна, С.П.Власенка, А.А.Рубцова, А.Є.Вербицького, В.Г.Лазоренка. У 1977 році до цієї шеренги стали повні кавалери орденів Слави Г.Д.Кононенко, І.С.Кріпак (автори меморіального комплексу скульптор І.Г.Андрійчук, архітектор П.Ф.Кальницький).

Напередодні 40-ї річниці великої перемоги на північній околиці міста відкрито памятник «Жертвам окупації». Виконаний він з кованої міді й встановлений на місці, де було розстріляно 168 миргородців. У братській могилі, на якій в 1985 році встановлено пам'ятник, спочиває біля 400 жертв фашистів - в основному жінки, діти, старики (архітектор В.Г.Чопенко, скульптор Ю.Л.Сінкевич).

У вересні 1943 року Миргород звільнили бійці 93 та 373 стрілецьких дивізій. Указом Верховного Головнокомандуючого їм було присвоєно найменування Миргородських. За рішенням міськвиконкому з нагоди 25-ої річниці визволення Миргородщини на північній околиці міста встановлено обеліск і стелу (скульптор Л.П.Статкевич та учні керамічного технікуму). Відкритий він 18 вересня 1968 року.

Напередодні Дня перемоги у 1965 році на вулицях, які носять ім'я керівників партизанського загону «Перемога» Г.О.Іващенка, П.С.Вовка, П.А.Андрєєва, П.Г.Зоріна, А.А.Ковтуна, було встановлено меморіальні дошки.