Комишня

Освіта: 1 2 3 4 5 6 

5. Народна освіта періоду відбудови

Після закінчення війни Радянський Союз  провів ряд заходів, направлених на переведення життя на мирні рейки. В серпні 1945 року і ЦК ВКП(б) і Рада Народних Комісарів до­ручили Даржплану складання четвертого п'ятирічного плану відбудови і  розвитку народного господарства країни (1946-1950 роки). План був затверджений Верховною Радою СРСР в березні 1946р.

В смт. Комишні, як і у всій країні, йшла напружена робота по відбудові і розвитку народного господарства  і  культури. Під час німецької окупації приміщення школи се­лища були зруйновані, крім будинку № 3.

Успіхи в області шкільного будівництва дозволили перейти до практичного здійснення завдань, які були поставлені ХVIII з’їздом ВКП(б) про загальне семирічне навчання не тільки в місті, але і в селі. Масовий перехід до загальної семирічної освіти відбувався з 1949-1950 роках.

Навчання в Комишнянській середній школі в 1946-47 навчальному році проводилося з дві зміни, і в кількох будинках. Основним бvдиком був будинок № 3, де на 1967 рік навчалися учні 1-9 класів. Крім цього навчання проводилося в школі, що на Слобідці, а також у будинку, де зараз міститься ветлікарня. Основний будинок (двоповерховий) був зруйнований - лишилися тільки стіни; відбудували його силами учителів, учнів  та громадськості.

У заготівлі будівельних матеріалів з осені 1945 року приймали участь учні старших класів, які потім стали вчителями нашої школи: Черкащенко Н.П., Кобець І.Е., Ротко О.С., Ванда В.П. та інші. Заготовляли будматеріали сокирами, ручними пилами не лише в лісі Комишнянського лісництва, а й Гадяцького.

Відбудовою приміщення керував технік-будівельник Розсоха Василь Іванович та прораб Корнійко Микола Степанович. Першими були відбудовані класні кімнати де у 60-х роках був зал із розсувною стіною та кабінет директора. Пізніше по черзі відбудовувалися на першому поверсі, а потім на другому.

             В 1948 році була закінчена відбудова двоповерхового будин­ку і в 1948-49 році навчання розпочалося у відбудованому будинку, але теж у дві зміни.

                

     Урочиста лінійка                                             Відбудоване приміщення школи

Праця вчителів була відзначена високими урядовими нагородами. Так завуч Мельник Степан Тимофійович, учителі Медведева Марія Проколівна, Коротенко Катерина Борисівна та Мельник Настя Ларіонівна були нагороджені медаллю «За доблесну працю у Вв війні 1941-1945рр».

Мельник Анастасія Іларіонівна всі роки роботи жила школою, її цікавило все: домашні умови учнів, їх дозвілля, поведінка, пла­ни на майбутнє. На її уроках не було байдужих. З 1966 році Указом Президії Верховної Ради СРСР вона нагороджена медаллю «За відвагу» за участь у партизанському русі під час Великої Вітчивняної війни.

Каштелян Надія Григорівна неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами РК КПУ та райвиконкому, багато працювала над тим, щоб учні одержувдли глибокі і міцні знання. Вона добре забезпечувала організацію навчально-виховного процесу, допомагала молодим учителям, керувала методичнім об’єднанням учителів 1- 4 класів.

В 1950/51 навчальному році два п’ятих класи були з серед­ньої школи, два з початкової («Червоної»), один з філії, що на Слобідці. З 1951/52 навчального року початкова школа («Червона») бу­ла перетворена в 7-річну школу.

Одним з основних завдань педагогічного колективу школі бу­ло охоплення дітей шкільного віку навчанням. 3 цією метою колек­тив школи проводив бесіди в населенням шкільного району про залу­чення дітей до школи. Для цього вчителями школи проводився облік дітей шкільного віку.

При школі  були хімічний, фізичний та військовий кабінети, але вони навчально-вихонних цілей не забезпечували, бо мало було обладнання і  приладів. Школа  педкадрами була забезпечена, крім учителів математики і фізики. Ідейно-теоретичний рівень учителі підвищували в сис­темі семінарських занять по вивченню політичної економії, історії КПРС, основ марксизму-ленінізму.

Фаховий рівень підвищували вчителі в предметних комісіях, методоб’єднаннях та виробничих нарадах. Кожен учитель систематично читав художню та методичну літературу.

Вчителі брали участь в культурно-масовій роботі. Силами учительського колективу ставилися концерти в колгоспах селища та районному будинку культури.

Багато випускників нашої школи періоду 1946-1553 років за­кінчили вищі навчальні заклади і працювали старшими агрономами та зоотехніками: Миколаєко Микола, Мяльченко Ольга, Соломаха Ганна, Кинбур Віра; інженерами-будівельниками: Донченко Ганна, Хоменко Микола, Романенко Ганна, Бабич Ніна; інженерами різних спеціальностей: Волошко Григорій, Супруненко Микола, Корнійко Володимир, Милівська Раїса, Золотарьов Володимир, Здоревський Віталій, Рева Лідія, Страшко Володимир, Волканов Іван та інші; лікарями: Циб Анатолій - кандидат медичних наук, Романенко Костянтин - кандидат медичних наук, Вовк Таміла, Вовк Людмила, Лиходід Раїса; учителями: Миколаєнко Ганна, Рева Надія, Бутенко Валентина, Попович Таїса, Черкащенко Надія, Клименко Віра, Милівський Борис, Манофа Борис, Кобець Іван, Пащенко Володимир; фінансовими працівниками: Зайшла Лариса, Остапенко Микола; науковим працівником в Москві - Черкас Віктор (закінчив два вузи), в Кременчуцькому педінституті виклав математику Степанов Олександр.

     

Колона учнів прямує на першотравневий мітинг                

Покладення квітів учнями школи

Серед тих, хто закінчили школу в цей період є офіцери радянської армії та працівники органів охорони порядку. Завідуючим відділом пропаганди і агітації ЦК ВЛКСМ прапював випускник школи Ганічев Валерій Миколайович.

З 17 грудня 1946 по 18 серпня 1952 року директором середньої школи був Горобець Іван Романович, завучем з 1947 по 1950 рік був Рева Іван Ананійович, а з 1950 по 1952 рік був Маруда Петро Григорович.

У 1952-53 навчальному році першу половину року був директором Куц Максим Якович, а другу половину – Бабич Іван Сергійович. Завучем у цей час була Черкащенко Анастасія Андріївна.

З 1953 по 1957 рік директором був Бабич Іван Сергійович, завучами школи були в 1953-54 навчальному році – Рева Іван Ананійович, у 1954-55 і 1955-1956 навч. роках – Мельник Степан Тимофійович (нагороджений медаллю «За доблесну працю в період ВВв 1941-1945 рр.»). В 1956-57 навчальному році був Якименко Іван Єгорович.

У 1957-1959 роках директором школи працював Якименко І.Є., а завучем – Грузін Ганна Іванівна.

Протягом 1946-58 років викладачами української мови були Рудь Ганна Никифорівна, Олексієва Надія Іванівна (до 1952 року), Обуховська Василина Григорівна (до 1953 року), Іщенко Катерина Василівна, Бондаренко Надія Василівна (1954-55 навч. рік), Якименко Марія Семенівна, Ротко Олександра Сергіївна, Гавриленко Марія Тимофіївна.

Учителі на уроках української мови приділяли увагу правильній вимові окремих слів. Введено єдиний мовний режим. Більшість учнів програмовий матеріал засвоювали добре. Недоліком викладання мови і літератури було те, що було мало унаочнення. 

Російську мову викладали Криворучко Надія Василівна, Медведева Марія Прокопівна, яка нагороджена у 1946 році медаллю «За доблесну працю у ВВв 1941-1945 рр.»

1 2 3 4 5 6