ЗУБІВКА село Миргород, р-ну, центр сільської Ради нар. депутатів, якій підпорядковане с. Руда. Розташ. на лівому березі р. Хоролу, за 12 км від райцентру і за 10 км від залізн. ст. Миргород. 1256 мешканців.

Село виникло в 1-й пол. 17 ст. Зубівські козаки у складі Миргородського полку брали участь у Визвольній війні 1648—54. За ревізією 1729 в Зубівці — 85 дворів козаків і 70 дворів посполитих. У 1741 власником ча­стини 3убівки став грузинський поет, офі­цер рос. армії Давид Гурамішвілі (див. Гурамішвілі вулиця). У 70-х рр. 18 ст. в 3убівці— 133 хати, з яких 83 належали козакам і підпомічникам. У 80-х рр. 18 ст. 3убівка була од­ним із найбільших сіл Миргородського полку (315 хат). У 1787 — 902 душі, в 1795 в 3. діяли 4 водяні млини, Михайлівська церква. За переписом 1859 в селі наліч. 475 дворів, 2757 мешканців, дерев’яна церква, церковна б-ка, церковнопарафіяль­не попечительство. За перепи­сом 1900, в 3убівці було 565 госпо­дарств, 3094 мешканці. Крім землеробст­ва, розвивалися кустарні промисли і ремісництво. З 1870 в 3убівці діяло початкове народне двокласне учи­лище, в 1905 тут навч. 110 учнів і працювало 3 вчителі. З 1890 при училищі була б-ка.

Рад. владу встановлено в січні 1918. 14.11.1919 відбулося перше зібрання Зубівської волосної Ра­ди депутатів трудящих. З березня 1918 по грудень 1919 3убівка перебува­ла під владою нім. загарбників, гетьманців та денікінців. Навесні 1920 в селі сформовано волосний виконком. 1921 в 3убівці організ. ар­тіль «Селянин». До березня 1923 3. була волосним центром. 1926 — 588 господарств, 2880 мешканців, 1927 ств. «Машинове господарство» для спільного обробітку землі. 1930 в селі діяли ТСОЗи — «Колективна праця» та «Хлібороб». Колгосп «Заповіт Леніна» об'єднав 366 господарств і бл. 500 мешканців. 1934 в селі діяли артілі «Червоний партизан», ім. П.П.Постшлева та ім. М.Н.Демченка. З 1938 функціонували середня школа, лікарня, клуб, діяли това­риства і гуртки по ліквідації не­письменності.

За час німецької окупації (14. IX 1941—18.ІХ 1943) до Німеччини вивезено 181 чол., 4 чол. роз­стріляно за участь у партизан, русі. У повоєнні роки кілька с.-г. артілей об'єдналися в один колгосп, який пізніше став назива­тися ім. XIX партз'їзду. З 1972 г-во носить назву — колгосп ім. Г. І. Петровського (спеціалізу­ється на виробн. свинини). У 3убівці діють с. ш., міжшкільний навчально-виробн. комбінат (з 1977), дільнична лікарня, дитячий садок, Будинок культури (на 300 місць), б-ка (15 934 од. зб.). Радіофікова­на 1957, електрифікована 1961.

Встановлено Гурамішвілі Давиду ме­моріальну дошку (1947), пам'ят­ник В.І.Леніну (1967). Пам'ят­ники воїнам односельцям, загиб­лим (81 чол.) на фронтах Великої Вітчизн. війни, і на могилі рад. воїна (1977), який загинув 1941 під час оборони села. Братська могила партизанів Громадянської та Ве­ликої Вітчизн. воєн, полеглих 1919 і 1942 (пам. 1957).

Полтавщина: енциклопедичний довідник (за редакцією Кудрицького А.В.) - К.:УЕ,1992. – с. 308-309