Як потрапити до села Великі Сорочинці, відомого своїм ярмарком, не можна не побувати у музеї М.В.Гоголя, який знаходиться у цьому мальовничому куточку Полтавщини. Відвідав навіть Президент України Кучма Л.Д, у серпні 1999 р. Ще у 1911 році тут був споруджений памятник відомим скульптором І.Я.Гінзбургом на громадські кошти.

Саме тут, у хаті лікаря Трохимовського, куди привезли матір М.В.Гоголя перед пологами, і народився наш великий земляк. Про це красномовно говорить і фотокопія запису в метричній книзі Великосорочинської Преображенської церкви.

Батько письменника - Василь Панасович - був людиною освіченою на той час і не без гумору. Він організував і був головним режисером домашнього театру Д.П.Трощинського в селі Кибинцях. Саме для цього театру і писалися комедії «Простак, або Хитрощі жінки, перехитрені солдатом» і «Собака-вівця».

Вчився М.В.Гоголь у Полтавському повітовому училищі, а потім у Ніжинській гімназії вищих наук. Там він організував театр, сам роль барині Простакової в «Недорослі» Фонвізіна виконав. Однокашник Миколи Васильовича по Ніжинській гімназії Костянтин Базилі пригадував: «Бачив я цю п'єсу і в Москві і Петербурзі, але зберіг переконання, що жодній актрисі не вдалася роль Простакової так добре, як 16-річному Гоголю»...

В цій гімназії Гоголь написав і свою першу віршовану поему «Ганц Кюхельгартен» під псевдонімом В.Алов. Тільки-но вона вийшла в Петербурзі окремим виданням, критика на неї так і накинулась. Тоді Гоголь зі своїм слугою Якимом по книгарням їздив і свій твір збирав у мішок...

У залі музея можна побачити і перше видання книги «Вечори на хуторі біля Диканьки», датоване 1831 роком. Таке видання читав Пушкін.

Основа експозиції залу - ілюстрації до героїчної повісті «Тарас Бульба». Тут і офорт М.Дерегуса «Остап перед стратою», скульптура роботи Кузнєцова і Р.Андрєєвої, є і велика копія славнозвісної картини І.Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», картина А.Павлюченка «О.С.Пушкін і М.В.Гоголь в Петербурзі на набережній Неви в 1835 році».

Тоді Пушкін, як говорить легенда, підказав Гоголю сюжет про самозванного ревізора, а 19 квітня 1836 року в Олександріївському театрі відбулася прем’єра.

Не можна пройти повз героїв поеми «Мертві душі», котрих увічнив у фарфорі скульптор В.Воробйов. Тут фігурки Чичикова і Ноздрьова, Плюшкіна і Коробочки. Знаходяться у музеї також особисті речі письменника - жилет, циліндр, платок, валіза, портфель і записник.

В музеї експонуються тарелі, вази, келихи, зроблені з фарфору і металу, глини і дерева, тут же портрети - інкрустовані й вишиті, різьба по дереву і чеканка по металу.

Знайомство з М.В.Гоголем буде не повним, якщо не відвідати місця, де провів свої дитячі і юнацькі роки великий гуморист. Тут, у селі Гоголеве, в колишній Яновщині (Василівці), поховані батьки письменника. Відтворений зараз меморіал (відкритий у 1984 р.) садиби Гоголів з будинком і всіма службами, садом і парком, ставом і навіть доріжками, якими ходив великий Гоголь. Тут же встановлений і памятник М.В.Гоголю, один із багатьох на Полтавщині.