1 2 3 4 

1. Утворення хутора Черкащани. 

Село до середини ХХ століття 

Більшість відомих на сьогодні хуторів Миргородщини за соціальною належністю можна умовно поділити на дві групи: шляхецькі і козацькі. І ті і інші отримували свою назву від прізвища власників.

Саме село Черкащани, як ми уже відзначали, походить від козацького хутора, названого від прізвиська козака-першопоселенця. Село було засновано у 18 ст. Спочатку це був хутір виборних козаків Черкащенків у першій Комишнянській сотні Гадяцького полку. Під 1871 роком є згадка про хутір козачки Черкащенкової, що скла­дався з 2 хат. Ближні хутори на­лежали значковому товаришу Пащевському, козакам Хорунженкам, Григорепкам та іншим. Пізніше ці та інші хутори, - усього 12, об'єд­нались у село Черкащани.

У 19 ст. Черкащани скла­далися з 12 хуторів під загальною наз­вою Черкащенкових хуторів. У кінці 19 ст. населений пункт належав до Попівської волості Миргородського повіту.

На 1901 рік у селі була побудована (чи відбудована) дерев’яна церква з дзвінницею, названа на честь св. Петра і Павла, до якої ходили мешканці «хуторів Черкащенкових та Григоренкових». Церква була приписана до Комишняняської Різдвяно-Богородицької, відомої між людьми, як «козацька», що ще раз підкреслює козацьке походження хутора. Священниками у храмі на той час були Сергій Павлович Дубров та Стефан Лукович Білецький (отримували жалування по 120 крб.).

На час перепису 1910 в селі було 187 дворів, 1184 мешканці.

Радянську владу проголошено в січні 1918. На початку 1919 була створена Черкащанська сільрада. З літа до осені 1919 в селі перебували денікінці, а 1921 з'явилися загони Махна.

1922р. на землях Солопівщанських хуторів було організовано першу кому­ну «Червоний хлібороб». З берез­ня 1923 року Черкащани входили до складу Комишнянського району і мали 235 мешканців. У 1924р. було організовано перший партійний і ком­сомольський осередок.

Орієнтовно – 1925 року у Черкащанах було відновлено церкву Петра і Павла (попередня споруда храму була спалена у час Громадянської війни). Керував будівництвом відомий місцевий столяр Курячий Мина Онисимович. Споруджений ним без єдиного цвяха храм був, на жаль, незабаром (з початком колективізації та Голодомору) знищений.

У 1929р. колективізація зустріла в Черкащанах рішучий опір. Показово, що тут проти вступу до комуни категорично навіть секретар місцевого партосередку Різник. Вказані події мали продовження у т.зв. "Комишнянській справі".

У 1930р. на базі ко­муни створили перший ТСОЗ «Червоний хлібороб». Того ж року в селі створили ще 14 ТСОЗів, які об'єднува­ли 45 господарств і 205 мешканців.

1933 року на основі товариств створили 4 колгоспи: «Червоний хлібороб», «Новий шлях», «Червоний лан», «Проле­тар».

У період гітлерівської  оку­пації (15.IX. 1941—17.IX. 1943), нацисти до Німеччини вивезли 134 чол., 175 односельців загинуло, було спалено 12 колгоспних будівель, 15 хат колгоспників. У час війни здобули славу уродженці Черкащанської сільради: Герой Радянського Союзу Костянтин Івано­вич Марусиченко та багато інших воїнів.

У вересні 1950 чотири місцеві колгоспи об'єд­налися в колгосп ім. С.М.Кіро­ва (м'ясо-молочно-зерновий напрям, технічні культури, спеціалізується на виробнцтві вовни). Було відкрито середню школу, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 дитячих садки, будинок культури (на 400 місць), бібліотека (11081 одиниць зберігання), громадський музей та стадіон.

1 2 3 4