Комишня

Мельник Степан Тимофійович

Директор Комишнянської школи у 1944 році, вчитель і краєзнавець. Літописець історії Комишні.

З початком війни 1941 року був евакуйований. У 1954-55 і 1955-1956 навчальних роках був звавучем Комишнянської школи.

Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Вв війні 1941-1945рр».

Мельник Степан Тимофійович - автор багатьох краєзнавчих статей і досліджень. 

До нас потрапив рукопис одного з його полемічних листів на краєзнавчу тематику. 

Пропонуємо його вашій увазі 

Шановна редакція «Зоря Полтавщини»

Шановний товаришу В.Мартос

У Вашому листі-відповіді Ви написали наче у мене сумніви, щодо правдивості висвітлення авторами книжечки «Миргород» названих мною фактів. Ні найменшого сумніву в тому, що названі мною факти подані авторами недостовірно. «На Миргородщині створився 6-й полк» в 1812 році проти Наполеона» - написали автори «Миргорода» Аббасов і Герасименко. Зовсім ні, не 6-й.

У Миргородському краєзнавчому музеї виставлено такий експонат:

Як видно – військовий прапор Полтавського ополчення 3-го пол(ку) 1-го бат(альйону)

Під ним підпис від руки адміністрації музею: «прапор Полтавського ополчення, формованого в с.Комишні майором Кулябко. Щодо Комишні, то вона, як відомо, на Миргородщині суща.

Отож, якщо цей прапор потрапив до Миргородського музею не будьякий випадково, а підпис під ним зроблено не зі стелі.

А що ні, бо:

1) В 1816 році в Комишну повернувся місцевий житель майор Гулевич, привіз з собою прапор 3-го Полтавського козачого полку і здав цю річ на схоронення до церкви.

(Посилка: И.Ф.Павловский. К истории Полтавской епархии. П. 1916. Стр 151)

Чому в Комишну полковий прапор? – Тому, що Комишня була центром формування цього 3-го Полтавського козачого полку – (див. дані Миргородського краєзнавчого музею та ще у...)

2) И.Ф.Павловский. Малороссийское козачое ополчение в 1812 году на стор 11 (К. 1906) текст:

«Третий полк был составлен в м.Комышно Миргородского уезда. Помимо козаков Миргородского уезда (563 ч.) к этому полку были причислены козаки Лубенского уезда в числе 637 ч. Его формировал майор Кулябко. К началу сентября полк был готов к выступлению…»

Як бачимо і підпис під прапором у Миргородському музеї і частина наведеного вище тексту І.Ф.Павловського щодо «поставлення» 3-го Полтавського полку ідентичні, то я… /нерозб./

А можливо автори «Миргорода» знали про це і просто-напро стовзяли до своєї праці лише 6-й полк, який тут формувався другим полком, адже відомо, що, приміром, у Голтві формувалося два полки: 1-й і 2-й, у Горошино два: 4-й і 5-й, у Срібному два: 7-й і 8-й, то таким же порядком і на Миргородщині два: 3-й і 6-й. Чи можливо таке? Можливо, але в дійсності так не було. Всьому світу відомо, що Полтава також, як і указані вище пункти, була центром формування одного із Полтавських ополченських полків. Подивимось якого як саме з перелічених вище немає полків. Немає 9-го та 6-го. 9-й, як відомо, формувався у Веприку. Отже залишається 6-й, - саме 6-й полк і формувався у Полтаві. Так у І.Павловського і сказано на тій же стор. 11 тієї ж книги «Малороссийское козачье ополчение1812 года»: командував цим полком надвірний радник Свічка.

Отже автори «Миргорода», захопившись до свого рідного Миргорода безмежним патріотизмом, що, звичайно, і похвально, запозичили для свого Миргорода 2 цей 6-й полк у Полтави. Для мене, Мельника, особисто це нічого – мені від того ні гірше, ні краще. Нехай собі. Про мене – нехай і Полтавську баталію позичають для «Миргорода», та от для людей не однаково. Наших сучасників і майбутніх поколінь, які можуть користуватись «Миргородом» - цим «цінним вкладом», як сказав один з критиків, буде користуватисьдля своїх праць

Дуже жалко, що таке саме про цей 6-й полк автори Аббасов і Герасименко сказали і у академічному виданні «Історія міст і сіл» (Полтавська область) стор. 632.  Дуже погано, що неправда пішла у світ і на довгі роки. Прикро те, що ні у «Миргороді», ні у нарисі в «Історії міст і сіл» автори до цього історичного факту не подали посилки на джерела. Чому не подали?

Рукопис