Головна » 2014 » Травень » 13 » Історія В.Сорочинець
10:26
Історія В.Сорочинець

Великі Сорочинці

Село Миргородською району, центр сільської ради. Розташоване на річці Пслі за 25 км від райцентру та за 18 км від залізничної станції Гоголеве.

Воно відоме з 20-х років 17ст. Давня назва Краснопіль (зазначено на карті Боплана), а з другої половини 17 ст. назва Краснопіль уже замінюється назвою Сороченці. Засноване на території Київського воєводства Речі Посполитої. Королівський дозвіл на заснування містечка (слободи) на урочищі Краснополя отримав 26 жовтня 1634 р. переяславський староста Лукаш Жолкевський. По смерті останнього новим переяславським старостою став великий гетьман коронний Станіслав Конєцпольський. Певну конкуренцію йому у володінні Краснопіллям/Сорочинцями творив Ярема Вишневецький (до 1648 року), - у 1646 року він захопив село.

В 1648 р. була утворена Сорочинська сотня Миргородського полку. Володіння в Сорочинцях і в сусідньому Хомутці мав хомутецький сотник, пізніше миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був і наказним гетьманом. У травні 1641, "пробачені" козаки, які 1638 втекли з Я.Острянином до підмосковської Слобожанщини, повернулися з Чугуєва і були розселені у володіннях С.Конєцпольського на Полтавщині, в т.ч. і у Сорочинцях ("Сорочин").

(14) грудня 1654 року народився Данило Павлович Апостол — український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України у 17271734 рр. 1689 року Данило Апостол, на той час миргородський полковник, отримує від гетьмана Івана Мазепи універсал на володіння у Сорочинцях та Хомутці. У 17321734 роках у Сорочинцях, на замовлення гетьмана Данила Апостола, була споруджена мурована Спасо-Преображенська церква у стилі бароко. Тими ж майстрами одночасно був побудований будинок Д. Апостола

1781 року Сорочинці втратили значення сотенного містечка і стали волосним центром Миргородського повіту.

З середини 19 ст. село вже має назву Великі Сорочинці і іменується містечком, в якому проживало 4436 чол. В другій половині 19 ст. в містечку було 2 винокурні, 3 селітрових заводи, цегельні, парові млини, олійниця, просорушка, парова крупорушка, 4 сукновальні, відбувалось 5 ярмарків на рік.

На 1859 рік містечко Сорочинці налічувало 1150 дворів та 7167 жителів.

1900 р. у містечку було 1514 дворів, 8882 жителів, 7 шкіл (1 міністерська, 1 земська, 3 церковно-парафіяльних, 2 школи грамоти). Проводилося до 5 ярмарків на рік.

У 1905–1918 роках у Сорочинцях отримували пошту В. Короленко та його сусіди-дачники, що влітку відпочивали у Хатках. Володимир Короленко описав події «Сорочинської трагедії» 1905 року і брав участь у розслідуванні подій.

1911 року у містечку було встановлено пам'ятник Миколі Гоголю.

Радянську владу проголошено у лютому 1918р.

1919 - Сорочинський ярмарок (як і вся ярмаркова торгівля за часів "воєнного комунізму") ліквідовано.

Постановою Президії ВУЦВКу від 5 березня 1923р. було створено Великосорочинський район, що об'єднував Сорочинську та Савинцівську волості. Великі Сорочинці стали центром району, який підлягав Лубенському округу.

1925 - 1931 рр.  Великі Сорочинці, на честь Євгена Васильовича Нероновича, перейменовано на Нероновичіа район - Нероновицький. З 1931 р. було повернено попередню назву. Тоді ж, у зв'язку з укрупненням районів, Великосорочинський район був повністю приєднаний до Миргородського.

Весною 1932 комуністи розпочали в селі терор голодом, жертвою якого стали переважно діти та літні люди.

У другій половині 1930-тих комуністи проводили точковий терор на селі, зокрема за вироком позасудової трійки НКВС СРСР Полтавської області убито працівника місцевого педагогічного технікуму Андрія Герасименка 1891 року народження. Убивство визнано злочином самими комуністами 1959 року — він реабілітований Полтавським обласним судом. Але це скоріше виняток, оскільки сотні інших великосорочан були депортовані за межі України, позбавлені майна, переслідувалися за релігійні переконання.

Під час окупації (14.09.1941 - 17.09.1943 рр.) населення активно боролось проти загарбників. 11 листопада 1941 року біля Преображенської церкви нацистами було розстріляно більше сотні мешканців містечка: євреїв, активістів комуністичного руху. На згадку про жертв розстрілу 18.11.2016 відкрито пам'ятний знак. На околиці села також встановлено пам'ятник партизанці часів Другої світової війни О.А. Бондаренко, страченій німецькими окупантами у листопаді 1941 року.

В серпні 1966 р. знову почав діяти (на Жабокрицькому майдані) Сорочинський ярмарок. Останній перед цим ярмарок відбувся 30 років тому (1936р.). Завдяки сорочинському ярмарку, село відоме далеко за межами України.

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 4050 осіб.

На 01.01.2004 р. в селі проживало 3951 чол. 

Головні джерела:

https://uk.wikipedia.org

Бабич Г.В. Миргородщина. Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Миргород 2007. 152 с.

Переглядів: 393 | Додав: Yarko | Теги: історія, Сорочинці | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: