Бакумівка, село Черевківської сільської ради.

Відоме з 1640 р. У середині XVII ст. село перебувало у власності миргородського полковника Павла Апостола. 1689 р. універсалом гетьмана І.Мазепи воно було віддане миргородському полковникові Данилові Павловичу Апостолу. Близько 1693 р. у сільській Троїцькій церкві місцевий маляр-іконописець Іван Миславський виготовив іконостас.

1723 р. Бакумівка входила до складу Миргородської сотні. 1730 р. в селі налічувався 131 двір. Серед жителів було 19 «придворних» козаків полковника Д.Апостола, які перебували на його особистому утриманні. Діяла Свято-Троїцька церква, 1723 року в ній служили пресвітер Михайло Василієвич, дяк Іван Білоконенко, паламар Омелько Кондратенко. 1737 р. козацьким отаманом села був Василь Зозуля, війтом - Юсько Квітка.

У другій половині XVIII ст. Бакумівка належала до 2-ї Миргородської сотні. Вона мала 226 хат, із них 167 - посполитих, 59 козацьких (1781 р.). 1787 р. у селі жили 794 мешканці: «різного звання казенні люди, козаки і власників - статської радниці Марини Апостолової і сотника Данила Чарниша». Наприкінці XVIII ст. у Бакумівці мав маєток відставний гусарський капрал Давид Омелянов.

1787 р. в селі було 2 млини, «в них кіл мучних - 4, ступних – 2». Село славилось виробництвом решіт і підситків.

1794 р. коштом місцевого дідича - генерал-майора Штакельберга і парафіян у селі збудовано нову дерев'яну Троїцьку церкву. Більша частина села від Михайла Даниловича Апостола 1807 р. перейшла до Івана Матвійовича Муравйова-Апостола. І.М. Муравйов-Апостол передав Бакумівку як посаг доньці Ганні (у шлюбі за О.Д.Хрущовим) - сестрі братів-декабристів. Від Хрущових бакvмівський маєток успадкували онуки - Смагіни.

В ХІХ ст. село належало до Хомутецької волості, за 21 версту від Миргорода. 1883 р. в ньому була 341 хата, 1588 душ обох статей. Із 1893 р. діяло земське початкове народне училище. Першими вчителями були С.С.Міончинський та М.І.Хорошенко. 1910 р. в Бакумівці було 307 господарств, 1652 жителі. Переважали селянські господарства - 233, козацькик було 61. Крім осіб землеробських професій, серед бакумівців було 4 теслярі, 12 кравців, 7 шевців, 6 столярів, 5 ковалів, 16 ткачів, 5 візників; поденною роботою займалися 43 чоловіки й 10 жінок; інтелігенції в селі було 9 чоловік. 20 - 21 січня проводився Юхимівський ярмарок (1912). 1918 р. в селі діяла початкова 4- комплектна школа.

Протягом 1917 - 1919 рр. село було базою миргородських більшовиків, там діяв найпотужніший у повіті комуністичний осередок, за гетьманщини в селі функціонував підпільний ревком. 1926 р. село входило до складу Попівського району Лубенської округи, було центром сільської ради. В ньому налічувалося 358 господарств, 1714 жителів.

В будинку розкуркуленого Онопрієнка в центрі Бакумівки було зроблено школу. Перший колгосп у селі мав назву імені Паризької комуни. 1930 р. діяв СОЗ «Соціалістична п'ятирічка». У 20-х - 30-х рр. зазнали репресій В.Діденко, М.Івашина, Е. і Ф.Наріжні, М. і С.Пазиничі, І.Шуліка та ін.

Близько 1963 р. була знесена Троїцька церква. 1980 р. було 290 дворів, 611 жителів, 1993 р. - 499 жителів; 2006 р. - 212 дворів, 423 жителі.

Назва села Бакумівки, ймовірно, походить від прізвища Бакум (прізвище козаків Бакуменків зафіксоване в сусідньому Хомутці 1723 р.).

Розсоха Л. Села і хутори Миргородщини с.7-9