Головна » 2015 » Січень » 9 » Давид Георгійович Ґурамішвілі
01:19
Давид Георгійович Ґурамішвілі

Відомі люди Миргорода

Давид Георгійович Ґурамішвілі 

(1705, село Саґурамо поблизу Мцхети, Грузія — 21 липня (1 серпня) 1792, Миргород) 

Класик грузинської літератури, поет. Народився в багатодітній родині князя Георгія Ґурамішвілі. Коли в 1723—1724-му Суґурамо зруйнували лезгини, хлопець оселився в родичів у Ламіскані. Звідти близько 1727 року Давида захопили в полон лезгини, коли набирав воду з джерела. Вивезли в Дагестан — у гори поблизу Осколо, маючи намір продати туркам. Та він зумів утекти й у верхів'ї Терека знайшов прихисток у російських поселенців. Через Астрахань Волгою дістався до Москви. У той час там перебував грузинський цар Вахтанг VI Багратіоні, якого перси позбавили трону. Сподіваючись на захист від імператора, цар разом із кількома тисячами земляків прибув туди й заснував грузинську колонію.

Та невдовзі Петро І помер, а більше чекати допомоги було ні від кого. Отож прибульці мусили обживати нові місця. Цар Вахтанг добре знав Георгія Ґурамішвілі й одразу призначив Давида на високу посаду — джабадар-баші, тобто начальника арсеналу. Вже тоді Давид писав сатиричні вірші, експромти.

Після смерті Вахтанга VI Давид Гурамішвілі 1737 року разом із оточенням прийняв російське підданство й пішов служити у військо. У 1738 році сформувалася гусарська сотня. Згодом її реорганізували в полк, у якому він воював. У 1739 році, коли почалася війна з турками, брав штурмом фортецю Хотин. У 1742 році бився проти шведів поблизу Фрідріхсгофена та Гельсінфорса. У 1748 році став прапорщиком, а в 1755 — підпоручиком. У 1757 році вирушив на Семилітню війну з Пруссією. Біля Кюстрина потрапив у полон і опинився в Магдебурзькій фортеці. Звідти його визволили в 1759 році.

Наступного року князь подав прохання про відставку: «… въ голове ломъ и зрѣніе слабое, правою рукою владѣю несвободно, въ правомъ плече отъ упаду съ лошади происходитъ ломъ…». Зберігся медичний висновок комісії від 25 лютого 1760 року: «Подпоручикъ князь Давидъ Гурамовъ въ Медицинской канцеляріи осматриванъ комісіей, которой объявилъ себе отъ роду пятьдесятъ шѣсть лѣтъ… Въ лѣвомъ боку, около селезенки, усмотрено твердость, почему въ томъ боку и боль чувствуетъ; и всѣмъ тѣломъ пожелтелъ и въ слабости находится…».

У 1760 в чині відставного поручика оселився в Миргороді. За службу цар подарував йому земельний наділ в Україні — (20 дворів у Миргороді та 10 дворів у Зубівці).

Давид Ґурамішвілі помер 1792 року і похований в миргородській Вознесенській церкві; в 1949 році на могилі поета споруджено пам'ятник.

Творчість

«Давитіані» (груз. დავითიანი — «Давидове») — великий цикл автобіографічної лірики, датуєтований вереснем 1787. Складається з двох поем і ліричних віршів. На творчість Ґурамішвілі вплинули український фольклор та спілкування з Григорієм Сковородою. Вірші «Скарга на швидкоплинний світ»; поема «Весела весна» створена за мотивами українського побуту та українських народних пісень, у вірші про Зубівку створив ліричний образ української дівчини; у поемі «Лихоліття Грузії» змалював свавілля зовнішніх ворогів та біду грузинського народу.

Найвідоміший переклад «Давитіані» належить Миколі Бажану. Павло Тичина теж перекладав «Давитіані» Д.Гурамішвілі та досліджував його творчість. 

Твори присвячені поету

Пам'ятник Д. Гурамішвілі в Миргороді (1969) робóти Андрія Німенка і співавторів

«Україна Давида Гурамішвілі» — вірш Григола Абашидзе

«Давидові Гурамішвілі» — вірш Олександра Абашелі

«Портрет Давида Гурамішвілі» (1969) — вірш Миколи Обезюка

«Пісня про Давида Гурамішвілі» — поема Симона Чиковані  (українською переклали Микола Бажан і Гаїна Коваленко

«Давид Гурамішвілі» (1955) — симфонічна поема Гліба Таранова

«Куточок с. Зубівки часів життя Давида Гурамішвілі» - різьблене панно - Василя Кваші

Пам'ять

У Миргороді є музей Давида Ґурамішвілі, який є єдиним культурологічним закладом, присвяченим поетові, який розташований за межами Грузії. Щороку в дні пам'яті поета до Миргорода приїздять представники Посольства Грузії в Україні та грузинської діаспори.

На могилі Давида Ґурамішвілі та біля входу у його літературно-меморіальний музей встановлені пам'ятники поету.

Миргородська міська бібліотека імені Давида Гурамішвілі

Миргородська школа №2 імені Давида Гурамішвілі (нині не існує, - у її приміщенні - міська станція юних туристів).

У 1946 році на студії Грузія-фільм було знято біографічну художню кінострічку «Давид Ґурамішвілі».

2005 року Національним банком України випущена пам'ятна монета «300 років Давиду Гурамішвілі» номіналом 2 гривні, присвячена ювілею.

http://uk.wikipedia.org

 

Розсоха Л. Де був маєток Давида Гурамішвілі? // Прапор перемоги № 31, 01.08.2014

Переглядів: 182 | Додав: Yarko | Теги: Давид, Миргород, Гурамішвілі | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: