Головна » 2014 » Вересень » 30 » Гордін Яків Михайлович
22:12
Гордін Яків Михайлович

Відомі люди Миргорода

Яків Михайлович Гордін (Jakow Gordin) 

(1 травня 1853, Миргород, Україна, - Нью-Йорк, США, 11 червня 1909)

Відомий єврейский драматург (автор 70 п'єс: "За океаном", "Мира Ефрос", Хася сирітка" та ін.), публіцист, реформатор єврейського театру. Писав російською мовою і на ідиш. Псевдоніми: Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий.

Біографія

Народився в Миргороді Полтавської губернії (нині - Полтавська область України). В основному самоук.

В 17 років почав писати російською мовою в різних провінційних газетах, пізніше - в петербурзькому журналі «Тиждень», де помістив цілий ряд оповідань з життя сектантів-штундистів і з єврейського побуту.

Під впливом релігійно-суспільних поглядів Л.Толстого і штундистів (баптистська секта на півдні Росії), а також народницьких ідей Гордін створив в 1880 г. «Духовно-біблійне братство», що ставив собі за мету реформувати єврейство на «толстовських» засадах. Їх духовне відродження та перевиховання, по думки Гордина, було можливо тільки з перетворенням традиційної релігії в раціоналістичне етико-соціальне вчення, засноване на біблійному іудаїзмі, очищеному від обрядовості, приписів Талмуда і подальшої раввиністичної літератури. Шлях до морального вдосконалення особистості Гордін бачив у зверненні до фізичної праці, насамперед землеробської, у відмові від занять торгівлею, оренди лісів, змісту питних і заїжджих будинків і т.д.

Пропаганда прохристиянських ідей Гордіна не мала великого успіху. Невдоволення багатьох євреїв викликала його стаття, надрукована після погромів 1881р. У ній Гордін звинуватив євреїв у тому, що вони самі викликали погроми «своєї жадібністю, настирливістю і пронозливістю». Братство, засноване Гордін, існувало близько десяти років, але коли царська поліція вирішила розігнати його, Гордін втік до США (1890).

В Нью-Йорку Гордін спочатку видавав російську газету і співпрацював в єврейських журналах. Після зустрічі з антрепренером і актором Яаковом Адлером (1855-1926) Гордін звернувся до драматургії. Вульгарним буфонади і «історичним» оперетам епігонів А.Гольдфадена Гордін протиставив мелодраму з її емоційними діалогами, гострими колізіями і різко окресленими характерами, що справила справжній переворот на єврейській сцені. Зі ста з гаком п'єс Гордина найбільшою популярністю користувалися «Дер ідішер Кеніг Лір» («Єврейський король Лір», 1892, за сюжетом Шекспіра), «Міреле Ефрос» (1898), «Гот, Менч ун тайвл» («Бог, людина і чорт», 1900; в російському перекладі «Сатана», 1909), «Ді швуе» («Клятва», 1900) і «Хасе ді ієсойме» («Сирітка Хася», 1903). Протягом багатьох років вони успішно виконувалися в оригіналі і в перекладах на інші мови на сценах столичних і провінційних театрів світу (в тому числі і на російській сцені). Сюжети багатьох п'єс Гордін запозичив у Ф.Шиллера, К.Гуцкова, М.Гоголя, А.Островського, В.Гюго, Г.Ібсена та ін.

Особливості творчості

Гордін - зачинатель і типовий представник єврейської міщанської драми; ним написано понад 70 п'єс. Здебільшого сюжети його драм запозичені з творів іноземних та російських письменників: Грильпарцера, Лессінга, О.Мірбо, В.Гюго, Гауптмана, Степняка-Кравчинського, Толстого, Горького та інших.

Ці сюжети він переробляв, надаючи їм відповідну «єврейську» форму. Навіть найбільш оригінальні його п'єси написані під сильним впливом європейської драми. Тема Гордина - єврейська родина. Але свою тему він трактує поверхнево, поза тісному зв'язку з розвитком єврейської громадськості. В 1890-х, у зв'язку з розвитком єврейського робітничого руху, традиційна єврейська сім'я вже давала великі тріщини: гострі конфлікти між «батьками і дітьми», прагнення єврейської молоді до громадськості, єврейської жінки - до емансипації - все це свідчило про наростання соціальних потенцій всередині сім'ї.

Гордін не відображав їх. Єврейська сім'я для нього - лише комплекс побутових деталей; вона чужа у нього соціальної динаміки, та й статика її вкрай однобічна. Самое «актуальне» в родині Гордина - це сентиментально-розумова проповідь просвітництва і дрібнобуржуазної моралі. Загальна канва його сімейної драми - обивательський шлюб, здебільшого невдалий.

Мелодраматично зображуються «шлюбні перипетії» в атмосфері дрібнобуржуазного застою. Гордін попутно відтворював типи неосвічених рабинів або добродійно-дурних духовних осіб, ешіботників, меламедів, чесних шевців, розумних кравців, сентиментальних прислуг, зіпсованих «панянок», жорстоко-грубих або доброчесних купців та інших.

У своїх п'єсах Гордін культивував мистецтво народної «приказки», «красного слівця» або народного жарту; гумором цієї «приказки» і вичерпується життєвість його драм. Відносно театральної техніки Гордін застосовував звичайні прийоми ранніх драматургів-натуралістів, досягаючи значної сценічності.

Роль в мистецтві

Гордін відіграв велику роль в історії єврейської драми і театру: він витіснив з єврейського репертуару лубочний жанр «історичних оперет». Ці оперети писалися на зіпсованій єврейській (з домішкою безлічі німецьких слів); Гордін очистив єврейську п'єсу від цих наносних слів і ввів в неї живу розмовну єврейську мову, просту і легку; він підняв авторитет єврейського театру, привернув до нього увагу широких єврейських мас та інтелігенції.

На російській сцені особливо великим успіхом в свій час користувалася його п'єса «За океаном»; також часто ставилися - «Мірра Ефрос», «Хася сирітка» та інші.

П'єси Я.Гордіна стали основою для перших єврейських фільмів, знятих на перших єврейських кіностудіях, створених М.Товбіним.

http://www.ejwiki.org

 

Відомі люди Миргорода

Переглядів: 185 | Додав: Yarko | Теги: Яків Гордін | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: