Головна » 2014 » Серпень » 20 » Яшна Агафія Василівна
00:04
Яшна Агафія Василівна

Яшна Агафія Василівна

Яшна Агафія Василівна

(18.02.1911 - 24.03.1990)

жінка-бандуристка, співачка, чудова артистка-декламаторка, одна з найяскравіших особистостей самодіяльного мистецтва.

 

Прадід бандуристки Григорій Яшний у середині ХІХ ст. був старостою Воскресінської церкви. Дід Федір і батько Василь Федорович жили в Ліску (Миргород, нині вулиця Боровиковського, № 95). У цій садибі 18 лютого (6 лютого за ст. ст.) 1911 року й побачила вперше світ Агафія. А дитинство й юність її минули на Личанці, неподалік від 4-ї школи, в будинку №39, за нинішньою нумерацією. Брат Агафії Василь Яшний відомий як один із перших у Миргороді трактористів, якого згадував поет Павло Тичина у відомому вірші "Пісня трактористки".

Дівчина від природи мала чудовий голос і бездоганний слух, любила і вміла співати. Якось, коли їй було десь літ зо тринадцять, вона пасла корів біля вітряка на околиці міста, в урочищі Сандоловій, вишивала й співала собі. Повз неї проїздив бричкою дяк із личанської церкви. Вражений її співом, зупинився: "Чия ти, дівчино?" - "Я Ганя Ковалева". (Яшних по-вуличному прозивали Ковалевими). Дяк пішов до її батьків і упросив їх дозволити дівчинці ходити до хору церкви Іоанна Богослова. Відтоді Агафія увійшла в чарівний світ музики й співу. 

Життя склалося таким чином, що вона закінчила всього лише три початкових класи Миргородської школи № 4, а далі освіту здобувала самотужки. Багато читала, мала добру пам'ять, природне почуття гумору. Нотної грамоти дівчина не знала, але мала абсолютний слух. Гри на бандурі Ганя Яшна вчилася в миргородських музик Івана Івановича та Івана Михайловича Склярів. Науку вона здолала швидко й одразу стала першою за талантом серед жінок-бандуристок. А їх у середині 30-х років уже було чимало - Параска Корицька, Варвара Миколаєнко, Галина Криворотько, Марія Сітко, Євдокія Бритьман, згодом Таїсія Єланська, Килина Бакало, Марія Марченко та інші. 


Агафія, крім усього, була ще й неперевершеною декламаторкою, охоче читала зі сцени гумористичні твори, прозу, оповідання. А надто любила декламувати Тараса Шевченка, знала напам'ять увесь "Кобзар". 


Друга половина 30-х років - то була вершина злету її таланту. Чудовий альт Агафії Яшної звучав не тільки в Миргороді, а й далеко за межами нашого краю. Разом із чоловіком Василем Фроловичем Захарченком, теж обдарованим миргородським співаком і бандуристом, а також із багатьма іншими учасниками миргородської капели, об'їздила з концертами мало не весь Радянський Союз. Талант миргородців оцінили і в Середній Азії, й на Далекому Сході. 

1937 року миргородська бандуристка А. Яшна працювала за угодами в філармоніях міст Душанбе, Ташкенту, Алма-Ати, згодом - Комсомольська-на-Амурі, Владивостоку, Благовіщенська, Архангельська. У 1938 - 1940 роках працювала солісткою-бандуристкою в Свердловському об'єднанні пересувних театрів, в Смоленській і Ворошиловградській філармоніях. 

Війна 1941 року застала Агафію в м. Омську. В 1943 - 1944 роках наша землячка працювала в Читинському концертному бюро. Постійно виступала в госпіталях серед поранених солдатів, у військових частинах, які перебували в тилу на переформуванні. Сотні концертів, тисячі зустрічей… 
1944 року миргородську капелу бандуристів було запрошено на роботу до Києва - до Державного українського народного хору ім. Г. Верьовки. Одержала запрошення й Агафія, проте не дала згоди на цю престижну пропозицію, бо в неї мала народитися дитина, донька Вікторія. 

Але вже через кілька років Яшна знову поринула в сценічну діяльність - із 1950 до 1961 року концертувала в Україні й Союзі. Тільки 1962 року вона повернулася на постійне проживання до рідного Миргорода. Останнім місцем її трудової діяльності був Миргородський завод мінеральних вод, художню самодіяльність якого скрасили таланти Агафії Василівни. Була активною учасницею хору ветеранів праці при районному будинкові культури, грала драматичні ролі у п'єсах українських класиків. Дуже добре шила й вишивала. 

Все життя миргородської артистки було нелегким: 1937 року вона пережила землетрус у Ташкенті, перехворіла на тиф, страждала від голоду 1947 року. Проте завжди була оптимісткою й мала вольову, рішучу натуру. Донька Вікторія розповіла, що якось Агафія Василівна упіймала на київському вокзалі злодія, який обкрадав пасажирів, і власноруч прямо через місто доправила його "за шкірку" до відділку міліції. 


Померла А. В. Яшна 24 березня 1990 року в доньки у м. Полярному Мурманської області. А похована на рідній землі, у Миргороді, на Личанці, поблизу церкви Іоанна Богослова. Донька поклала їй у могилу томик Шевченкового "Кобзаря", з яким бандуристка ніколи не розлучалася.

 Автор: Людмила РОЗСОХА, заступник директора з наукової роботи Миргородського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України

Джерело: http://mistaua.com

Згадка у місцевій пресі:

Ця горда і прекрасна жінка...// Громада миргородщини № 5, 01.06.2014

 

Переглядів: 122 | Додав: Yarko | Теги: бандуристка, Яшна Агафія Василівна, Миргород | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: