Кононенко Григорій Дмитрович

Народився у 1919 році у Миргороді. Вихованець Миргородської школи № 1.

У Фінську війну 1939-1940 рр. брав участь у прориві лінії Маннергейма, будучи командиром гармати. Брав участь у військовій операції 1940 року проти Румунії з визволенні Буковини і Бесарабії. 

На другий день Радянсько-німецької війни командир гаубиці підбив три гітлерівські танки, але в цьому бою його тяжко поранено. У кінці червня 1941 р. відправлено у тиловий госпіталь.

Після виписки Кононенка зарахували у особливу розвідгрупу п'ятої дивізії, якою командував генерал-майор Путейко. За взяття «язика» командиром дивізії була написана реляція про нагородження його орденом Слави І ступеня.

Восени 1944 року у групі із 4-х воїнів Кононенко взяв двох «язиків» і штабні документи укрупненого дивізіону. За річкою Прут у монастирі група розвідників захопила близько 20 переодягнених у монахів гітлерівських солдатів та офіцерів. Там Г.Д.Кононенка втретє було поранено у плече, вибухом кинутої гранати. У монастирі ще було виявлено до двох десятків румун, залишених для диверсій у тилу Радянської Армії.

Вісім розвідників, старшим був старшина Кононенко, відправились у стан ворога і дали сигнал для застосування «Катюш», а самі там залягли.

За ці всі операції відважний воїн Кононенко був нагороджений орденами Слави II і І ступенів і медаллю «За відвагу».

Помер Кононенко Г.Д. у 1971 році. Похований у Миргороді на цвинтарі по вул. Гурамішвілі.  

Вихованці Першої школи