Головна » 2019 » Вересень » 18 » Кость Дубняк
15:47
Кость Дубняк

Кость Володимирович Дубняк

Серед напівзабутих діячів нашого краю яскраво вирізняється постать патріота України Костя Дубняка (1890-1948) – науковця-географа, краєзнавця, лексикографа, бібліографа, педагога, громадського діяча, автора численних дослідницьких праць.

Кость Володимирович народився в Миргороді 15 травня 1890 року. Його батько Володимир Володимирович Дубняков був священиком Миргородської Успінської соборної церкви, відомим освітнім діячем, законовчителем у кількох миргородських школах та в чоловічій гімназії. Ще в 1870-х роках він створив при соборі початкову церковнопарафіяльну школу, в якій викладали його доньки-курсистки.

Дубнякови мали за містом 40 десятин землі, а жили в Миргороді на вулиці Сорочинській у міцному одноповерховому будинку. У 1900-1904 роках Костянтин Дубняков навчався в Полтавському духовному училищі, в 1904-1908 роках – у Полтавській духовній семінарії. 1914 року він закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету.

В лютому – серпні 1915 р. працював учителем географії й природознавства в Миргородській чоловічій гімназії. Далі служив на Ставропіллі, ще згодом – у комерційному училищі та на вчительських курсах у містечку Кобеляках на Полтавщині, де став активним членом «Просвіти».

Саме в Миргороді майбутній учений розпочав свою наукову діяльність. 1917 року він видав у нашому місті свою першу невелику, на 32 сторінки, працю під назвою: «Короткий російсько-український сповничок термінів природознавства та географії. Зладив К.Дубняк». Того ж таки року в Кобеляках він перевидав цей самий словник, а також випустив у світ власну книжку «Початок – перша читанка після азбуки». Цікаво, що в 1917-1918 роках у Кобеляках він був власником «Українського видавництва К.В.Дубняка», яке розміщалося на вулиці Покрівській у будинку Лосьєва. Вже тоді патріотично налаштований молодий учений принципово відмовився від зросійщеного написання прізвища своїх предків, і відтоді відомий лише як Кость Дубняк.

У 1918-1924 роках він викладає географію й краєзнавство в закладах освіти Полтави, зокрема, як професор економічної географії й загального землезнавства Полтавського інституту народної освіти. 1919 року співпрацював із місцевою газетою «Рідне слово».

Раз у раз повертаючись до Миргорода, Кость Дубняк досліджував природу міста і його околиць. 1919 року в передмісті Портянках (куди входила й його рідна Сорочинська вулиця) він обстежив три десятки садиб, склавши список рослин 62 видів, а 1924 року в«Українському ботанічному журналі» опублікував статтю «До декоративної флори околиці Миргорода на Полтавщині». У першій половині 1920-их років учений переїхав на проживання до Києва. Працював у комісії краєзнавсrва при Українській Академії Наук, у 1924-1927 роках – у сільськогосподарському комітеті при Наркомземі Раднаркому УСРР; викладав у Харківському інституті народної освіти та в інших вишах. Публікував десятки статей у тогочасних часописах «Червоний шлях», «Господарство Полтавщини», «Краезнавство», «Культура й побут» та інших. Його улюбпені теми – економічна географія, географічне краєзнавство, природні багатства Полтавщини, географічна термінологія. Багато уваги приділяв проблемам бібліографії з указаних тем, укладав бібліографічні довідники, написав підручник та інші посібники з географії для учнів.

Кость Дубняк був прихильником самостійності України, тому за свої національні погляди зазнавав постійних утисків від комуністичної влади. Німецько-радянська війна 1941- 1945 років застала його в Харкові. Украінське життя стало змістом його діяльності. Коли в місті відновила poбory заборонена більшовиками «Просвіта», К.Дубняк став її діяльним членом, вступив до Харківського Українського наукового товариства. Викладав географію на різних навчальних курсах міста. В харківській газеті «Нова Україна» розмістив 20 своїх наукових і популярно-просвітницьких статей.

Не виключено, що за цих років Кость Дубняк мав зв'язки з українським національно-патріотичним середовищем Миргорода. Навесні 1943 року в нашому місті було створене благодійне товариство «Братерство», що виникло як послідовник забороненої нацистами організації Українського Червоного Хреста, яка була близькою до підпілля ОУН на Полтавщині. Як свідчила тогочасна місцева газета «Миргородські вісті», членом Миргородського благодійного товариства «Братерство» стала якась «пані Дубнякова». Здогадуємося, що це бупа дружина Костя Володимировича Олена Миколаївна.

За українську діяльність під час нацистської окупації український учений Кость Дубняк був заарештований 1 лютого 1945 року й засуджений до 20 літ каторжних робіт. Звідти він уже не повернувся, помер у місцях позбавлення волі.

Садиба Дубняків на вулиці Сорочинській довго слугувала миргородцям. За нинішньою нумерацією – це територія будинку № 12. У 40-80-х роках ХХ ст. в колишній оселі священика діяв дитячий садок, а згодом, аж до початку ХХІ ст. – міський відділ освіти. 2002 року будинок був знесений як непридатний до подальшого використаня, а на його місці споруджено нову п'ятиповерхівку.

Розсоха Л.О. Миргородець Кость Дубняк // Прапор  перемоги №2, 12 січня 2018 року, с.4

 

Переглядів: 48 | Додав: xCosmick | Теги: гімназія, Кость Володимирович, Дубняк | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: