Головна » 2015 » Березень » 7 » Красицький Фотій Степанович - класик українського малярства
21:43
Красицький Фотій Степанович - класик українського малярства

Відомі люди Миргорода

Красицький Фотій Степанович 

(12 (24) серпня 1873, Зелена Діброва, Городищенський район, Черкаська область — 2 червня 1944, Київ)

Український художник, класик українського малярства і графіки, внучатий небіж Т.Шевченка, член АХЧУ.

Життєпис

Народився в селянській родині. Початкову освіту здобув у сільській школі. 

1888–1892 — коштом М.Лисенка навчався в Київській рисувальній школі М.Мурашка (майстерня М.Пимоненка). 

1892–1894 — продовжував освіту в Одеському художньому училищі (майстерня К.Костанді).

1894–1901 — навчався у Вищій художній школі при Імператорській академії мистецтв (Санкт-Петербург) (майстерня І.Рєпіна).

Друкував свої малюнки в журналі «Шершень»

З 1903 року постійно працював у Києві: викладав у художньому училищі (1912–1920) та в Київському художньому інституті (1927–1939, з перервами).

Жив на Андріївському узвозі, потім на Пріорці, на теперішній вулиці Брюсова (колишній Межигірський провулок № 20/16), де в 1977 році встановлено меморіальну дошку (бронза; скульптор О.Супрун, архітектор К.А.Сидоров).

Багато часу Красицький приділяв викладацькій роботі: учителював у початкових школах, був керівником художньої школи, викладав у Миргородському художньо-керамічному технікумі та Київському художньому інституті. За його книгою «Рисування і малювання» навчалося не одне покоління майбутніх українських живописців. Учитель любив повторювати, що «картину треба читати, як книгу». (1920-30рр.)

Похований на Куренівському кладовищі, 1963 року прах перенесено на Байкове кладовище (тоді ж на могилі встановлено надгробок).

1961 — на його честь названо в Києві вулицю.

Працював у різних жанрах:

  • портрета — виконав живописні та графічні портрети М.Старицького (1893), Лесі Українки (1904), І.Франка(1907), М.Садовського (1912), Олени Пчілки (1927), А.Ждахи (1928), Д.Багалія (1929), О.Кундзіча (1933), Д.Яворницького (1934) та інших;
  • тематичної картини — «У найми» (1895), «За обідом», «У хаті шевця» (1898), «Якби ви не панич…» (1899), «Біля криниці» (1900), «На пасіці» (1901), «Гість із Запоріжжя» (1911, другий варіант — 1916), «У свято» (1902), «Надвечір» (1905), «Подруги» (1915);
  • пейзажу — «На Чорториї» (1890), «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898), «Дорога в село Козацьке» (1899), «Село Кирилівка» (1901), «Село в долині», «Хата в балці», «Похмурий день», «Літній день» (усі — 1902), «Одеса. Ланжерон» (1904), «Ореанда», «Море біля Ай-Петрі», «Кримські гори» (усі — 1906), «У Західній Україні» (1914), «Старовинна садиба в Седневі» (1916) тощо.

Створив низку полотен на шевченківську тематику — портрети Т. Шевченка (1899, 1905, 1938), «Шевченко в майстерні» (1937), «Шевченко в творчому екстазі», «Шевченко на Чернечій горі», «Шевченко над Дніпром» (усі — 1938), «Смерть Шевченка» (1940) та інші.

У 1906 році виконав карикатури для сатиричного журналу «Шершень». Автор першого українського посібника «Рисування та малювання» (1929).

Твори зберігаються в Національному художньому музеї.

cbspodil.org.ua/download/fot_kras.doc

http://library.ck.ua

http://uk.wikipedia.org

Переглядів: 128 | Додав: Yarko | Теги: живопис, Шевченко, Красицький Фотій Степанович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: