Ксьонз Григорій Петрович
(18/30.11. 1874, м. Миргород Полтавської губ., – 1946, с. Токарі Лохвицького рну Полтавської обл.) – малювальник образів і народний малярпортретист.
Виходець із міщанського стану. Малярство студіював у М.Химочки в Миргороді (поч. 1890-х), працював у майстернях: миргородських різьбярів і позолотників Кучеренків, ікономалювальників Д. Рудича (мко Хомутець) та Я. Отришка (м. Ромни). Виконував на замовлення канонічні ікони й портрети, мандруючи селами і хуторами миргородського краю. Малював ікони із зображенням Божої Матері, Спасителя, святих, апостолів, «Тайну вечерю», «Трійцю», «Моління до чаші» тощо, портрети, краєвиди і натюрморти.
Літ.: Ханко, 2002. – С. 101; Григорій Ксьонз. – К., 2005. – 82 с. з кол. репр.; Ханко В. Миргородський мистецький словник (кін. ХVІІ – поч. ХХІ сторіччя): Персоналії. – Полтава, 2005. – С. 139141.
В. М. Ханко.
Григорій Петрович Ксьонз народився у Миргороді. В дитинстві переніс тяжку хворобу, внаслідок якої втратив слух і мову. Але природа наділила його щедрим даром - талантом художника. Професійної освіти Григорій Ксьонз не здобув. Його наставниками були старі миргородські майстри-маляри, від яких він перейняв традиції давнього народного малярства. Писав Григорій Петрович переважно портрети, інколи картини на історичну тематику, натюрморти, пейзажі. Художник жив надто скромно, навіть бідно, часто виконуючи портрети на замовлення. Останні роки свого життя Григорій Петрович провів у старечому будинку в Лубнах, де й помер у 1946 р.
Зараз роботи Григорія Ксьонза зберігаються в Полтавському художньому музеї, в Миргородському краєзнавчому музеї, Лубенському краєзнавчому музеї, у приватних колекціонерів.
http://poltavahistory.inf.ua/mans5_27u.html
У Полтаві у Духовно-культурному центрі ім. преподобного Паїсія Величковського Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ КП добігла кінця виставка творчості Григорія Ксьондза. Цей іконописець з Миргорода не набув слави за життя й тільки зараз, коли відзначається 140 річниця від його народження, портретист та іконописець, народний самородок належно поцінований громадою і мистецтвознавцями, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Іtava.poltava.ua.
Організатори виставки презентували також альбом творчості художника, надрукований на благочинні кошти. Його портрети – це по-своєму унікальні для першої половини ХХ століття речі, – відзначають критики. Григорій Ксьондз не міг чути, але Бог дав йому величезний дар бачити очима і серцем, говорити завдяки кольору, завдяки своїм картинам.
Відвідувачі востаннє з захопленням розглядали картини, що зображують дідів-прадідів – мудрих і роботящих. Від майстерно переданої краси селянських облич, колоритного українського вбрання, мальовничих пейзажів Полтавщини глядачам важко відірвати погляд. Вражають і майстерні ксьондзівські ікони та портрети Тараса Шевченка. Всі ці роботи і навіть більше увійшли до презентованого альбому.
У музеях України зберігається всього 36 картин художника. Набагато більше – у приватних колекціях, не тільки України, але й Канади, Штатів, Європи, Росії, Японії. Художник був дуже продуктивним: гадають, знайдені триста з гаком творів художника – то лише верхівка айсбергу. В альбомі є кілька мистецтвознавчих статей, краєзнавчі розвідки. Зокрема, встановлено, що справжнє прізвище художника – Ксьондзенко (на одній із фото його брат підписувався саме так); знайдено його внучатих племінників. Нові документи доводять, що він помер на рік пізніше, ніж вважалося, а саме – у 1947-му, однак точного місця поховання так і не встановлено.
http://www.religion.in.ua/news/ |
