Марія Михайлівна Романівська

(28 липня 1901, с. Єрки Миргородського району — 21 вересня 1983, Харків)

Журналістка, письменниця, сценаристка та казкарка.

Життєпис

Марія Михайлівна Романівська народилася 28 липня 1901 р. в с. Єрки Миргородського району Полтавської області. Батько був священиком, мати — вчителькою.

Закінчила Зіньківську жіночу гімназію (1918 рік). Працювала вчителькою музичної грамоти, музичним керівником при агітбригаді червоноармійського полку, в редакції газети «Вісті».

1921 року вступила до Харківського музичного технікуму. Потім навчалась на Харківських вищих музичних курсах (1922–1926).

До 1932 року Марія Романівська працювала в кінематографії. 1925 року за її сценарієм на Одеській кіностудії було поставлено фільм «Марійка». Зіграла у стрічках: «Гамбург» (1926, фрау Дарт), «Черевички» (1927, шинкарка).

1941 року закінчила Харківський університет марксизму-ленінізму.

Творчість

Її літературний доробок за кількістю і за жанрами значний: повісті, романи, фейлетони, рецензії, статті.

Друкувалася з 1922 р. З 1932 року — на літературній роботі. Член Спілки письменників з 1934 р.

Під час війни була в евакуації в Таджикистані, де писала статті та фейлетони в обласну газету, готувала радіопередачі, видала книжечку для дітей російською мовою «Подарок Мамлакат».

Збірки казок, оповідань, фейлетонів:

«Мурашина перемога» (1927)

«Напровесні» (1927)

«Маскарад» (1941)

«Болотна солов'їха» (1959)

П'єси:

«Нежить лейтенанта Швайнера» (1941)

«Мухамед Ібрагімов» (1940-ві)

Науково-популярний нарис «Вітер» (1946)

Повісті:

«Марійка» (1930)

«Загнуздані хмари» (1936)

«Шахти в небі» (1940)

«Високий літ» (1950)

«Червоний тюльпан» (1956)

«На верхів'ях холоду» (1960)

«Рятівне коло» (1969)

Роман «Любов і мир» (1966)

http://uk.wikipedia.org

Марія Романівська

Народилась 15(28) липня 1901 р. в с. Єрках Миргородського повіту Полтавської губернії у сім’ї священика і вчительки. У 1905 році батька перевели до м. Зінькова і сім’я теж там оселилася. Спершу Марія навчалася у Зіньківській жіночій профгімназії, де працювала мати. Після закінчення цього закладу в 1919 році Марія Михайлівна  працювала в різних новостворених радянських  установах, піаністкою театрального колективу в місцевому Народному домі, вчителькою музичної грамоти в школі, музичним керівником агітбригади червоноармійського полку. Так почалося самостійне життя майбутньої письменниці.
У 1921 році М.М.Романівська вступила до Харківського музичного технікуму, а після його закінчення – до вищих музичних курсів. Там, у тодішній столиці України, вона зблизилася з письменниками, стає музичним рецензентом газети «Вісті», де виступала зі статтями про музику, рецензіями на концерти і кіно. А далі й сама береться за перо, пише вірші, тексти для музичних творів, казки, твори для дітей і про дітей. Перший вірш одинадцятирічної Марії Романівської був опублікований у газеті «Полтавський вісник».
У 1925 році за її сценарієм був створений перший піонерський фільм «Марійка».
А перша книга письменниці «Мурашина допомога» побачила світ лише у 1927 році у видавництві «Культура».
У 1927 році Марію Романівську перевели до Києва до новоствореної організації кінематографії, де вона працювала упродовж п’яти років.
У 1930 році Держлітвидав України надрукував збірку оповідань письменниці «Напровесні», а видавництво «Книгоспілка» - повість «Марійка».
У 1933 р. Марія Михайлівна повернулася до Харкова, де працювала редактором «Союзкінохроніки». У 1934 році її прийняли до Спілки письменників СРСР і Марія Михайлівна повністю присвятила себе літературній діяльності. У 1936 р. вийшла друком у Дитвидаві її науково-фантастична повість «Загнуздані хмари», а у 1940 році – ілюстрований роман «Шахта в небі». А у Держлітвидаві  була надрукована її збірка фейлетонів «Маскарад» і п’єса  «Нежить лейтенанта Швайнера».
Під час радянсько-німецької війни Марія Романівська була евакуйована до Ленінабада Таджицької РСР, де працювала в газеті «Стахановець». Тут вона видала книгу про узбецьку дівчинку «Подарунок Мамлакат».
Після війни повернулася Марія Михайлівна до Харкова, де очолила секцію дитячої літератури Харківського відділення Спілки письменників України. В 1950 р. два видавництва одночасно («Мистецтво» і Книгогазетне) надрукували гарно ілюстровану художниками-ілюстраторами С.Соловйовим                та С.Письменним повість М.М.Романівської «Високий літ». Проте вона була негативно сприйнята критикою.
У 1951 р. у видавництві «Молодь» вийшла книга М. М Романівської «Вітер», а у 1957 році у харківському видавництві «Прапор» - «Червоні тюльпани». Через рік побачила світ дитяча книга «Болотна солов’їха»,  а у 1959 році – науково-популярна повість «На верхів’ях холоду». У 1962 році вийшла з друку збірка творів письменниці «Вибране», а через рік – роман «Рятівне коло» і перероблена і доповнена «Марійка».
Останні роки свого життя Марія Михайлівна тяжко хворіла. 21 вересня 1983 року у м. Харкові письменниця померла. Тут же вона і похована.

http://mcbs79.blogspot.com