Миргородські полковники

Людмила Розсоха

Понад два століття слави й звитяги налічує Миргородський козацький полк. Ця тема, заборонена в сталінсько-брежнєвські десятиліття, майже не мала своїх дослідників. Праці й публікації останніх півтора десятиліть дали можливість уточнити імена полковників Миргородського полку від 1638 по 1781 рік.

Ось їхній перелік:

Яблонський Терентій, миргородський полковник у 1638 році. Брав участь у повстанні Якова Острянині проти польської шляхти. Після скасування 1638 року Миргородського полку полковник Т.Яблонський зазнав насильницького постригу в ченці.

Лісницький Григорій (Сахнович, Сахненко, Костиря), був миргородським полковником у 1648, 1651, 1654–1658, 1659 роках. (Про полковників Г.Лісницького, Г.Білаша, П.Животовського, М.Кияшка та Ф.Заньківського далі будуть окремі нариси).

Гладкий Матвій, миргородський полковник у 1649–1652 роках, з перервами. (Не слід плутати з полковником Максимом Гладким, який потрапив у полон до поляків під Загалем на Поліссі й був страчений ними 20 листопада 1649 року). В 1630 році згадується Миско Гладкий (можливо це і є Матвій), “черкашенин”, тобто, українець, який прийшов до Миргорода з Дону й привів із собою понад 200 полоняників, взятих запорожцями “за морем у турскова царя в городех” [2] . Був наказним гетьманом у червні 1651 року в бою під Берестечком. Після Білоцерківської угоди М.Гладкий разом із іншою козацькою старшиною в січні 1652 року очолив змову проти гетьмана Богдана Хмельницького. За наказом гетьмана був “скараний на горло”. Похований у Миргороді (за іншими даними – у селі Миргородцях) 18 травня 1652 року.

Таран Максим, миргородський полковник.

Ратченко (Радченко, Райченко) Михайло, наказний миргородський полковник у червні 1651 року. У 1649 році був козаком сотні Гаврила Гладченка Миргородського полку. У вересні 1652 року – миргородський полковий суддя; у 1655–1669 роках – миргородський полковий обозний. Перебуваючи на уряді миргородського полковника, листувався з турецьким султаном [3].

Гладкий Кирило, наказний миргородський полковник у березні 1651 року.

Іванів Матвій, у 1652 – 1654 роках наказний миргородський полковник.

Козел Олесь , у березні 1658 року наказний, а в червні-липні того самого року – дійсний миргородський полковник. Раніше, у 1649 році, Лесько Козел записаний як значний козак Миргородського полку.

Довгаль Степан, миргородський полковник у 1658 – 1659 роках, із перервами. Прихильник полтавського полковника Мартина Пушкаря.

Апостол Павло Охрімович («Царенко»), миргородський полковник у 1659 – 1664 та 1672 – 1683 рр. Був також на урядах: сотника першої миргородської сотні (1651), сотника другої миргородської сотні (1657), хомутецького сотника (1658), генерального осавула у гетьмана Дорошенка (1666).

Андріїв Кирило, миргородський полковник у 1660 році.

Білаш Гаврило Остапович, наказний миргородський полковник у 1660 році.

Животовський Павло Трохимович, миргородський полковник у 1661 році.

Гладкий (Гладченко) Григорій, у 1662 році – наказний миргородський полковник; у 1666 році – миргородський полковий суддя; у 1669 – 1670 та 1676 роках – дійсний миргородський полковник.

Постоленко Дем’ян Іванович, миргородський полковник у 1664 – 1666 рр.

Постоленко Григорій, миргородський полковник у 1666 – 1668 роках. В.Модзалевський вважав, що Дем’ян і Григорій Постоленки належали до роду Апостолів, тобто були Апостоленками (Див.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т.1. – К., 1908. – С.10). Цю версію, як доведену, повторюють інші дослідники. Ми не схиляємося до такої думки. Прізвище Постоленко, очевидно, є похідним від прізвища Постіл. Постоли й Постоленки – козаки, а згодом дворяни – у ХVII – ХІХ ст. жили в містечку Сорочинцях [4].

Гамалій (Гамалія?) , миргородський полковник у 1666 році.

Кияшко Михайло, миргородський полковник у 1670 – 1671 роках.

Дуб’яга Іван, миргородський полковник у 1672 році.

Апостол Данило Павлович, миргородський полковник у 1683 – 1723 роках. 3 1727 по 1734 рік – гетьман Лівобережної України.

Остроградський Матвій Іванович, наказний миргородський полковник у 1714, 1722, 1730 роках. Мав також посади: говтв’янського сотника Миргородського полку (1688 – 1715); миргородського полкового судді (1715 – 1734).

Шемет, наказний миргородський полковник у 1723 – 1724 роках. Брав участь у Перському поході. Родзянко Василь Іванович, наказний миргородський полковник у 1724 –1725 роках. Був також на уряді: хорольського сотника Миргородського полку (1701 – 1704, 1710), миргородського полкового обозного (1710, 1723 – 1732).

Апостол Павло Данилович, миргородський полковник у 1727 – 1736 роках.

Троїцький Яким, у 1732 році – наказний, у 1751 році – дійсний миргородський полковник.

Галаган Семен Іванович, наказний миргородський полковник у 1736 році.

Капніст Василь Петрович, миргородський полковник у 1737 – 1751 роках. 3 1751 року мав звання бригадира.

Гамалія Іван, наказний миргородський полковник у 1750 році.

Остроградський Федір Матвійович, миргородський полковник у 1752 – І768, 1770 (?) роках. Був також на посадах говтв’янського сотника Миргородського полку (1715 – 1735), миргородського полкового судді (1734 – 1752).

Леонтович Іван. Про нього В.Модзалевський дає такі відомості: «Иван Леонтович, бунчуковый товарищ, в должности полковника Миргородского, вместе с бунчуковым товарищем Федором Занковским в 1772 и октябре 1774 г.» [5].

Заньківський Федір Григорович, миргородський полковник у 1771 – 1781 роках.

Примітки.

1. Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні. // Пам’ятки України. – 1990. – № 2. – С.11-13; № 3. – С.18-20; Апанович О.М. Урядові службовці Гетьманщини – українська інтелігенція XVIII ст. // УІЖ. – 1997. – № 2. – С.92–98; Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Частина І. Урядники гетьманської адміністрації: Реєстр. – К., 1997; та інші. 
2. Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы в 3 томах. – Т.1. – М., 1954. – С.90. 
3. Реестра всего Войска Запорожского после Зборовского договора с королем польским Яном Казимиром, составленные 1649 года…– Издание Императорского общества Истории и Древностей Российских при Московском университете. – М., 1875. – С.257; Воссоединение Украины с Россией. – Т.3. – М., 1954. – С.85. 
4. ДАПО. – Ф.1011. – Оп.1. – Спр.183. – Арк.60; Спр.166. – Арк.2 зв.; Спр.167 – Арк.107 зв. та інші. 
5. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т.3. – К., 1912. – С.67. 

http://mirgorod.com.ua/index.php?module=Pages&func=display&pageid=169