10:58 Мистецькі імпресії Сергія Мисака | |
Мистецькі імпресії Сергія Мисака Віталій Ханко, мистецтвознавець, член Міжнародної асоціації критиків мистецтва (при ЮНЕСКО) У Миргородському краєзнавчому музеї діє персональна виставка добре відомого талановитого мистця, члена Національної спілки художників України Сергія Мисака. Вона має ретроспективний характер і на ній представлені твори за багато років діяльності невтомного маестро пензля. Експонуються 124 роботи, з них - 61 малярських і акварельних композицій, 48 графічних аркушів і 15 порцелянових тарілей із портретами видатних діячів України. Виставка присвячена 75-річному ювілею миргородця і вона достойно репрезентує його здобутки й перемоги, його мистецьке надбання у різних видах образотворчого й декоративного мистецтва. Ще з молодих літ Сергій Кузьмович надає перевагу жанру краєвиду, відтворенню природи акварельними фарбами. Тут ми можемо відчути ті витоки, що їх заклали свого часу (1954 - 1959 роки) О.Сухаревський, Л.Статкевич, подружжя В. і Т.Богданови, Т.Мірошниченко та В.Панащатенко, як наставники Миргородського керамічного технікуму імені М.Гоголя. По закінченні вищої інституції в Краснодарі доля знову привела його до Миргорода. На цей час в якості викладача і тут С.Мисак вповні виявив свої неабиякі здібності від природи, виховавши не одну генерацію художників. На педагогічній ниві він працював довгих 43 роки. Ювіляр виховав значну кількість діячів мистецтва, котрі стали членами Національної спілки художників України і серед них зі званнями «заслуженого» - подружжя Левадних, С.Пасічна, Г.Рідна та І.Гуржій з Полтави, В.Оврах з Вінниці, подружжя Бережненків із Запоріжжя, В. Сіробаба-Кпимко з Сум, Т.Грицай, І.Кузуб, К.Устименко, І.Городниченко та О.Ханко з Києва, О.Давиденко та О.Опарій зі Львова, О.Володченко з Санкт-Петербурга, В.Врадій із Калінінграда, Н.Галушко-Аксьоненко з Коростеня Житомирської області, З.Олексенко з Полонного Хмельницької області, А.Кривобоченко, А.Бібко, С.Ступка та О.Шолуха з Миргорода та інші. Поряд із цим душа й серце С.Мисака розкрилася в складному світі прекрасного, бо він наділений тонким розумінням народного співу, поезії, музики й краси довкілля. Він сприймав природу не скучно й банально, вона його чарувала й підносила немов на крилах, бо знаходив у ній відраду. Він не бажав відтворювати її нормативно чи наративно (описово, як у документальній прозі). Його невеликі акварельні роботи, згодом більшого формату, а пізніше й мальовані олійними фарбами, позначені ліричним сприйняттям і музичним співпереживанням, відповідно до внутрішнього стану душі. Твори С.Мисака повні життя, буяння енергії, вони то елегійні, то драматичні, то мінорні, а в останнє десятиріччя наповнені спокоєм і мають мажорне звучання. Тобто в роботах миргородця ми споглядаємо безпосередні враження від природи, що так було характерно для французьких імпресіоністів останньої треті ХІХ ст. та українських пейзажистів першої половини XX ст. Творче сприйняття природного середовища позначене любов’ю автора до малювання «на натурі», просто неба. Мистець старається вловити, зафіксувати швидку змінність стану світла, кольору й повітряного середовища. Акварель, до якої так прихильний наш талановитий майстер, своїм корінням ґрунтується на тій давній традиції, що культивувалася у стінах старої Миргородської художньо-промислової школи імені М.Гоголя. Адже мистецтво кераміки в першу чергу вимагає від вихованців фахово володіти аквареллю. І донині на Полтавщині акварелісти з Миргорода славляться своєю майстерністю і створенням художніх робіт. До акварелі вельми прихильні в Полтаві, Кременчуці, Лубнах, інших населених пунктів, їхні роботи часто демонструються на місцевих виставках. Пальму першості без перебільшення треба віддати миргородцям. У цьому ряду такі знані й непересічні мистці, як С.Мисак й А.Кривобоченко, а також Н.Унтило, Л.Богомоленко, їх молодші колеги - С.Ступка, А.Бібко, І.Городниченко, та ті. що відійшли в інший світ в повоєнні десятиліття, - Д.Бондаренко, О.Горобець, А.Шевченко. Серед грона названих діячів, безумовно, на першому місці С.Мисак. Його улюблені жанри - краєвид і натюрморт. Пензель миргородця невтомно відтворює захід і схід сонця, просторінь водної гладі тихоплинної річки Хорол, спокійно-чарівливі чи передгрозові стани в природі. Лірично-споглядальні характером вони зображують мальовничу і квітучу природу рідного краю. Автор чутливий до барв, до гри кольорів, бо його емоції, його радість від спілкування зі всесвітом, з природним довкіллям віддзеркалюється у композиціях дзвінкістю блакиті неба, ніжною смарагдовістю степу, позолоченістю ранкового сонця, палахкотливістю призахідних барв осінніх вечорів, зеленим розмаїттям дерев чи важкими хмарами, що їх гонить вітер. На виставці в музеї представлені більш давні акварелі 1982 - 2009 р.р., а також чимало рисунків і порцелянові тарелі. Серед останніх чимало з портретами наших шанованих класиків - Володимира Боровиковського, Опанаса Сластьона, Василя Кричевського, Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка з його незабутніми словами «Думи мої, думи» уславлений образ Божої Матері Вишгородської (так званої Владімірської) тощо. У творчому житті кераміста були немало прекрасно виконаних декоративних тарелів із блискучо відтвореними букетами квітів, зокрема троянд, півоній. Вони розійшлися по музейним і приватним збірках. Закінчуючи ці нотатки про нашого ювіляра ми повинні мовити й ще про одну грань його таланту, яку вчені визначають як синтетизм художнього мислення. Він має рідкісний дар синестезії, тобто здатність уподібнювати твори одного виду мистецтва іншим: скажімо, малярські - поетичним чи навпаки. Шанувальники прекрасного відчувають як музично ритмізовані рядки поезій автора тотожні його ліричним краєвидам. Зустріч з творами Сергія Мисака - це завжди зустріч з прекрасним. Ханко Віталій. Мистецькі імпресії Сергія Мисака // Прапор перемоги № 31, 31.06.2015, с.6.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |