Щира вдячність за допомогу сайту

Роговий Юрій Феодосійович

Український поет і прозаїк. Член Національної спілки письменників України з 2012 року. Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2008)

Життєпис

Народився у родині вчителів 14 жовтня 1957 року в селі Устимівка Глобинського району Полтавської області. Син українського письменника Рогового Феодосія Кириловича (1925-1992) - лауреата Шевченківської премії (1992).

Навчався в Устимівській восьмирічній та Пирогівській середній школах. У 1980 році закінчив природничий факультет Полтавського педагогічного інституту імені В.Г.Короленка. До 2005 року працював учителем біології та хімії Пирогівської середньої школи Глобинського району Полтавської області. 

Творчість

"Цей чоловік чимсь невловимим нагадує мені симоненківського Хлібороба. Нагадує своєю селянською мудрістю, своїм селянським аристократизмом, своєю селянською впевненістю і відповідальністю за завтрашній день Землі: "Не замулити б// зоряні криниці. Глянь,// онуки ростуть!" (200.Криниці зоряні// Зоряні криниці).

(Євген Баран: "Устимівсько-Пирогівський самурай. Про тривірші-хоку Юрія Рогового.)

..."Юрій Роговий - ловець думки, і його найвища мета чи завдання - спіймати думку і, як метелика на шпильці, пришпилити до паперу. Він має переконання: якщо думка вислизне, то це буде непоправна втрата. Звичайно, вона може повернутися, але це вже буде інша думка, бо кожного разу вона навіює відмінний настрій й особливі неповторні відчуття..."

(Петро Сорока: "Пишеться - наче востаннє...")

"Етюди й новелі Юрія Рогового, більш знаного сьогодні як автора кількох оригінальних збірок тривіршів-хоку, - явище в сучасній українській прозі - настільки ж маргінальне, як і небуденне. Марґінальність виявляє себе у кричущій невключеності в літературний процес, у відсутності рецензій і щонайменшого розголосу, врешті-решт, у накладі, що вимірюється ста примірниками, а небуденність - у чистому голосі, в простій природній мові, у вмінні знаходити цікавих персонажів, у гуманістичному ставленні до світу".

(Олег Соловей: "Селянська Атлянтида")

Автор та упорядник книг, зокрема:

·     «Моє життя — то творення любові» (1999)

·     «Довга дорога до „Свята“ (Слово для Батька)» (2000)

·     «Серед білих снігів» (оповідання, 2001)

·     «Іскра небесна» (вірші, 2001)

·     «Покора-Покара-Покута» (колаж, 2004)

·     «Стиглі вишні» (2004)

·     «Роса в червону ніч» (2006)

·     «Святвечір» (оповідання, 2007)

·     «Маятник часу» (2007)

·     «Удосвіта, коли не спалось» (Листи Феодосія Рогового, 2009)

·    «Я світові потрібен як приклад, як можливість» (Із щоденників та записників Феодосія Рогового 1954–1992 р., 2009)

·      «Посульська Тризна» (2009)

·      «Березневий сніг» (2010)

·      «Медова повінь» (2011)

·      «Самотній Ангел» (2012).

·      «Зоряні криниці» (2013).

·      «Яблучний Спас» (2013).

·      «Тринадцятий Апостол або Сподівання Добра і Справедливості» (2014).

·      «Мірило часу» (2014).

·      «Задумані вікна"(оповідання Ф.Рогового), упорядник(2015).

·   «Свято останнього млива». Романи Феодосія Рогового (упорядник Юрій Роговий) (2015).

https://uk.wikipedia.org

Подарував електронний варіант своєї книги «Тринадцятий апостол або Сподівання Добра і Справедливості» і дав згоду на її розміщення на нашому сайті. Книга містить спогади про про трьох друзів - «самодіяльних поетів-гумористів», серед яких наш миргородець Дмитро Залізняк - поет, сатирик і гуморист.

Надав унікальні фотографії Дмитра Олександровича Залізняка. Переглянути фото