Головна » 2016 » Серпень » 25 » Спогади Мельник Надії Василівни
21:08
Спогади Мельник Надії Василівни

Свідчення про Голодомор у Миргородському районі

Спогади Мельник Надії Василівни, 1915 року народження

Селище Комишня

Роки великого Голодомору були найстрашнішим часом у житті Комишнянських селян. Ще у 1931 році селяни мали можливість утримувати домашнє господарство (корів, коней, овець), мали у власному користуванні по кілька десятин землі . Але вже десь через півроку Сталін сказав, що люди які мають господарство і землю, повинні сплачувати великий податок. А ще, після того видав для селян указ, щоб люди вступали в колгосп. Податок був такий, що заплатить несила, і люди почали записуватись. А хто не хотів того «марудили» у сільраді по кілька днів, держали як у «тюрмі». А могли і «розкуркулити», відправити у Сибір.

Голод розпочався у селі з того, що по хатах почали ходити «бригади». В кожну таку «бригаду» входив один представник з сільради, два-три комсомольці, один комуніст і один вчитель. Приходили вони і до нас у хату. З першу привітно говорили, а потім почали питати чи маємо ми зерно для держави, бо план не виконали. Звісно батьки відповіли, що немає. Тоді вже вони почали обшук, шукали скрізь: у коморі, на горищі, у свинарнику, курнику. Розкидали сінник, перестукували підлогу в хаті, вирубали сволок і розвалили піч. Залізними щупами перевірили весь двір і сад. Шукали так, що знаходили все – нічого не можна було приховати, усе забирали.

У 1932 році у селі люди вже пухли з голоду. Багато – хто залишалися лежати безпомічними по хатах і нікому до тих людей не було діла. Щодня ми бачили як везли нові трупи.

Деякі люди хто дужчий, ішли у місто просити милостиню. То був самий страшний рік. А навесні коли розтанув сніг, - і аж до нового урожаю стало зовсім нестерпно.

У роки Голодомору люди поїдали все – ловили мишей, щурів, горобців, черв’яків, і навіть мурашок. Кістки мололи на борошно, їли листя, варили юшку з слимаків. Були у селі і випадки людоїдства.

Трохи краще від селян жили вчителі, бо вони отримували пайок щомісяця – пшеницю, олію, крупи. Та вони теж намагалися тікати у міста як і лікарі. У роки Голодомору першими помирали чоловіки і діти, а жінки мучилися найдовше. Перед смертю опухлі люди часто сходили з розуму. 

http://slavia.do.am/Djerela/Science_works/golodomor_na_mirgorodshhini.pdf

Переглядів: 18 | Додав: Yarko | Теги: Мельник, спогади, Комишня, голодомор, Надія Василівна | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: