Головна » 2016 » Травень » 31 » Спогади ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Черевки
15:22
Спогади ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Черевки

Чорнобиль для мене як рана жива...

Спогади учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Весна дарує людям нові прагнення тa мрії, відновлює сили та радісні відчуття. Але є дата в ці чудові дні, коли серце завмирає від болю тa жаху: це 26 квітня 1986 року, коли сталася трагедія на Чорнобильській атомній електростанції. Ліквідатори наслідків аварії, не шкодуючи свого здоров'я і життя, працювали на самій станції, в 20-ти і 30-кі- лометрових зонах радіоактивного лиха, аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії. Саме завдяки їхнім зусиллям ядерна біда відступила.

Серед тих, xтo скуштував гіркого полину, були й жителі села Черевки: Вініченко Олександр Григорович, Сопенко Олександр Олександрович, Тищенко Олександр Миколайович, Яценко Олексій Степанович.

Усі вони були призвані військкоматом до Лубенської Чапаєвської дивізії, яка в травні 1986 року була направлена у 30-кілометрову зону відчуження на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Табір розташувався y селі Грушне Брагінського району Гомельської області. Тут було розгорнуте наметове містечко, де жили і відпочивали ліквідатори. Звідси транспортом вони їздили на роботи по ліквідації лиха. Всі знаходилися в зоні з травня 1986 року, а у вересні 1986 року в складі дивізії повернулися в м.Лубни. Техніку, яку використовували для роботи у Чорнобильській зоні, залишали на «могильниках» техніки. Були там і нові «Ікаруси», карети швидкої допомоги, пожежні машини, вертольоти, трактори.

Олександр Григорович Вініченко, 1965 р.н., здійснював санітарні заходи та дезактивацію техніки й обладнання. Заражену територію постійно обробляли хімзасобами, водою, адже з пилом піднімалася у повітря радіація. Неодноразово здійснювали дезак- тивацію і самого реактора. На місці аварії зводили паркани навколо зони відчуження. Огороджували також села, розташовані поруч Чорнобиля, колючим дротом. Після повернення працював водієм у колгоспі. Maє посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Олександр Мколайович Тищенко, 1963 р.н., працював у Чорнобильській зоні водієм, підвозив пальне для заправки техніки. Декілька разів довелося пробувати на території ЧАЕС. Після повернення у рідне село працював у колгоспі. На даний час - пенсіонер. Має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Олексій Степанович Яценко, 1953 р.н., у Чорнобильській зоні виконував різні завдання по ремонту обладнання (міняв фільтри на каналах), чотири рази працював безпосередньо на станції. 3водив паркани для зони відчуження, огороджував заражену територію колючим дротом. Нині - пенсіонер, не втрачає життєвого оптимізму. До виходу на пенсію працював водієм у місті Миргород. Має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-і категорії.

Не довелося дожити до 30-річчя Чорнобильської трагедіїі ще одному нашому земляку, ліквідаторові наслідків аварії на ЧАЕС Олександру Олександровичу Сопенку,1953 р.н. Зійснював перевезення людей автобусом на Чорнобильську АЕС. Помер 29 листопада 2000 року.

Всі ліквідатори, жителі Черевок, неодноразово нагороджені нагрудними знаками «20 років Чорнобильськоі катастрофи», «30 років Чорнобильської катастрофи», «Учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», медалями «3ахиснику Вітчизни».

Робота у Чорнобильській зоні залишила свій відбиток на кожному. Сьогодні учасники тих подій живуть серед нас і заслуговують на допомогy, підтримку та уваry.

Коломієць Анжела. Чорнобиль для мене як рана жива... // Прапор перемоги № 20, 13.05.2016, с.3

http://mcbs79.blogspot.com

Переглядів: 23 | Додав: Yarko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: