Головна » 2016 » Березень » 10 » Щодо обставин загибелі Дмитра Залізняка
23:32
Щодо обставин загибелі Дмитра Залізняка

Щодо обставин загибелі Дмитра Залізняка

Листи Василя Ніколенка (Архів Феодосія Рогового).

«30.05.1962.

Добрий день, Феодосію Кириловичу! Отримав твого листа.

Щодо зустрічі. Я теж більше місяця не одержую від Дмитра  ніяких вістей. Не знаю, що там у нього. Написав недавно листа на адресу: с.Комишня, Жовтнева, 17. Відповіді немає. Може виїхав, шукає роботу. Думаю, що напише. Одержу відповідь, напишу про твій розпорядок відпустки. Будемо пристосовуватись до нього.

Щось певне про зустріч зараз сказати не можна. Якби я сам їхав, то інша справа. Та все, я думаю, з'ясується, як отримаємо відповідь від Залізняка.

З твоєю оцінкою моїх творів згоден. «Любитель даної фази» – написав під впливом твого «Сучасного Галушки». Визнаю – твір невдалий.

Щодо «гладити проти шерсті», то такий вираз широко вживається в народі.

«Страшна помста» – Ось що я тобі скажу, друже. Я критикую твої твори, як і ти мої. Не всі твої твори вдалі, як і мої. Але скажу відверто, не для захваляння, що ти стоїш уже на такій висоті, що тебе трудно критикувати.

Та й інші відчувають, бо будь-що не надрукують в газеті чи журналі.

Якщо річ варта, то її, звичайно, надрукують, а як не варта, то, хоч лобом в стінку бийся, не надрукують.

В гуморесках, відчуваю, ти вже чогось досяг. А от мені гумореска не дається. В «Страшній помсті» ти вдало «обіграв» сюжет. Цю гумореску надрукують. Вона одна з кращих серед твоїх творів. В ній єсть якась внутрішня сила, що збуджує уяву. Написана просто, гостро, дотепно. Викликає сміх.

Вона стоїть на тій висоті, що і твоя мініатюра «Чи крутиться Земля?» Викинь тільки слово «пред». Замість «пред собою» напиши «перед очі», «на осонні» чи щось інше.

Взагалі тобі вдаються гуморески і мініатюри. Сам знаєш, що як будеш наполегливо працювати, то буде толк.

В твоїх гуморесках відчувається сила Руданського і в той же час ти маєш свій почерк, свою сатиричну манеру, пишеш на сучасні теми.

Знаю, ти усміхаєшся. Мовляв, захвалює. Нічого подібного. Багато в тебе ще не досконалого, але є такі твори, що говорять самі за себе.

В крайнім разі збірку тобі треба уже в цьому році надіслати у видавництво. У видавництві вона лежатиме 2-3 роки. Зостанеться тобі побажати великих творчих успіхів від щирого серця.

 Що роблю я? Добиваюсь, щоб моя збірка вийшла на початку наступного року. Обіцяють при першій можливості видати. Але в них поняття «перша можливість» може розтягуватись до безкінечності. Все ж надіюсь на краще.

Нових творів не надсилаю, бо ще не вийшли з-під пера.

Пиши. З щирим вітанням В.Ніколенко.               30.05.62р.

                                                    *   *   * 

9.11.1963.

Добрий день, Феодосію!

Чого ти розкричався про «бойкот». Ніякого бойкоту немає. І ніяких фальшивих нот у дружбі немає... Правда ми нечасто листуємося. Ну тут ми обидва вперті. Не пишемо та й годі.

Поки був живий бідолаха Дмитро Залізняк, то він не давав мені спочинку. Було як не одержить довго відповідь на свій лист, так зразу б’є тривогу: чому не відповідаєш? А тепер Дмитра немає. Жінка Дмитрова дуже скупо описала його кінець: їхав з агрономом на мотоциклі, сидів у колясці. Зачепились за автомашину. Дістав удар у голову і через три дні 26.09.-63р. помер. Не хочеться бути набридливим, просити. щоб толком розповіла. Їй, звичайно, зараз не до цього. Але мені здається тут щось не так. Щось насторожує... Чи може це тому, що я не знаю подробиць цієї трагедії. Якщо знаєш щось більше про цю трагічну подію, то напиши. Я йому писав про все. Надіслав йому свою рукописну збірку «Тринадцятий апостол», спрямовану проти культівців, і він декого з нею ознайомив. В останньому своєму листі за 15.09.-63р. він писав мені, що 26.09.-63р. в ОБНТ повинен відбутися семінар і кликав мене приїхати в Полтаву, щоб там побачитись. Але я не одержав офіційного запрошення від ОБНТ і тому утримався від поїздки. Чи був тоді семінар? І чи ти був на ньому? Чи одержував запрошення?

Зловісні хмари, як сказав би поет, збираються наді мною... Я ж пишу антикультівські вірші і надсилаю їх в редакції. А відповіді немає. Лише «Зоря Полтавщини» один раз холодно відповіла, що мої вірші про сталіністів надруковані не будуть.

В 1962р., переконавшись, що мені закрили шлях в літературу, заборонивши видавати мою збірку гумору і сатири, я вийшов з партії і вирішив боротися словом проти зла.

Дмитро терпимо ставився до моєї творчості, очевидно тому, що й сам, як він писав, зазнавав переслідування колись. Що то було за переслідування, він мені докладно не пояснив. То мені мимоволі напрошується думка: чи не зумисно прикінчили Дмитра? Чи не усунули б і мене, якимсь «делікатним» способом, якби я поїхав у Полтаву 26.09.-63р.?

Абсурдні думки, а лізуть у голову. А яка твоя думка з приводу цього? Все це я тобі пишу, щоб ти був у курсі справи, щоб сам визначив, чи варто тобі листуватися зі мною, чи не відіб'ється це на твоїй літературній кар'єрі.

Я, як мовиться, не здригнуся перед дулом пістолета і буду до останнього подиху поражати словом зло, бо мені немає чого втрачати.

Я намалював перед тобою досить темну картину. Якщо ти не згодний зі мною, то намалюй більш світлу. Переконай мене, що я помиляюся.

За всяку ціну дай відповідь на цей лист, а тоді як знаєш. Я тобі через те й не писав, щоб не скомпроментувати тебе в очах культівців. Бо вони здаються нам ангелами, доки не потрапиш в їх звірині лапи...

Ну, а які у тебе літературні успіхи? Що і де друкуєш? Які плани надалі?

Пиши. Чекаю. З щирим вітанням В.Ніколенко.       9.11.- 63р.

                                                    *   *   * 

 

24.12.1963.

Добрий день, друже!

Як ся маєш? Як живеш?

4.12.-63р. я надіслав тобі свою рукописну збірку «Тринадцятий апостол». Чому ж ти мовчиш? Невже вона визвала такий сильний шок?.. Та як би там не було, а рецензію давай! Ти знаєш, у мене останнім часом появляються сумніви: чи потрібне те, що я пишу? Чи правий я, чи ні і в якій саме мірі? Помічаю, що можу писати подібні вірші тільки в поганому, пригніченому настрої, який, до речі, домінує над іншими настроями. Так ото мені хочеться почути думку інших людей про свої творіння. Відверту думку, звичайно. Ти пишеш, що сам навчився оцінювати свої твори. Я теж намагаюся оцінити свої твори, та помічаю, що моя оцінка часто не збігіється з оцінкою інших. І хоч я зостаюсь при якійсь своїй оцінці, все ж беруть сумніви, а чи вірно я оцінюю?

Ти, будь ласка, не думай, що я пропаща людина, що не здатна зорієнтуватися в чотирьох стінах... Та проте є багато такого, до чого приходиш крізь розчарування і страждання.

Ото ж громи мої вірші, але не мовчи.

Читав я у «Молоді України» твій нарис «Жонглер». Думається, що можуть присудити премію.

В нарисах ти не слабак. Цінне в них те, на мою думку, що в них на лице елементи оповідання. І можливо, що ти себе знайдеш в коротких оповіданнях. Щось є у твоїх нарисах цікаве, але ще не зовсім визріле. Щось таке, знаєш, емоціальне... Страх, як я не люблю моралізаторства, в якій би формі воно не подавалось. Уникай його в усіх творах, крім байки, звичайно.

Оце я прочитав «Трилогию желания» Драйзера (романи «Финансист», «Титан», «Стоик».) Його герой Френк Каупервуд – негативний тип, але автор не підкреслює раз у раз цієї риси, а описує його діяння якось безсторонньо, даючи можливість самому судити про героя. І читач, звичайно, судить так, як цього хоче автор. А що наші писаки роблять з героєм? Якщо він позитивний, то автор з шкіри лізе, щоб довести його позитивність. Не герой своїми діями доводить це, а автор втокмачує своєму читачеві, що герой його позитивний, чи негативний.

Не нав'язуй своїх висновків читачеві, пиши так, щоб читач сам робив потрібні тобі висновки. Для цього потрібна не абияка майстерність.

І знову я повертаюсь до своїх злощасних віршів. Що в них, на твій погляд цінного? Яке раціональне зерно ти в них побачив? Що треба зробити, щоб писати краще?

Хочу сказати кілька слів з приводу загибелі Дмитра. Мені здається, що тут щось не так. Ще якби машина і мотоцикл їхали назустріч – тоді, а тут швидкість, вірніше різниця швидкостей машини і мотоцикла мала і вдаритися вони дуже не могли. Кажуть, що Дмитро три дні жив після цього. Цікаво, чи приходив він до пам'яті і що говорив? Гризуть мене сумніви, та й годі...

Надіюсь на швидку відповідь.

З новорічним вітанням    В.Ніколенко.                24.12.-63р.

Джерело: Роговий Ю. Тринадцятий Апостол або Сподiвання Добра i Справедливостi

 

Життєпис Дмитра Залізняка

Твори Дмитра Залізняка

Фото Дмитра Залізняка

Щодо обставин загибелі Дмитра Залізняка

Переглядів: 30 | Додав: Yarko | Теги: Василь Ніколенко, Дмитро Залізняк, Феодосій Роговий, Обставини загибелі | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: