Яворницький Дмитро Іванович
(1855 – 1940)
Видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник, академік АН УРСР (з 1929), з 1900 по 1904 рік перебував у Будаківці по 3-4 місяці на рік. Село стало для нього на той час, ніби другою домівкою. У листі до М.Коцюбинського (7 листопада 1902 року) він так і говорить, що перевіз «усе своє добро» до хутора Будаківка, а в Москві живе тільки задля того, щоб закінчити курс лекцій «Епоха гетьмана Богдана Хмельницького». Видно гостинним виявився наш край до видатного історика та етнографа.
Перебуваючи тут він проводив багато розкопок місцевих курганів, що дозволило йому заробити грошей (3500 крб.) на видання першого фундаментального двохтомного збірника документів «Источники для истории запорожских козаков».
Крім того, частину зібраних під час розкопок артефактів (в тому числі 4 бронзових тригранних наконечники стріл з розкопаних курганів біля Будаківки), було передано до славетного музею імені О.М.Поля в Катеринославі, директором якого Д.І.Яворницький став у грудні 1902 року.
Хто знає, може саме з тих грошей, зароблених у П.О.Малинки, дослідник вніс 1903 року 100 крб (досить значну суму на той час!) для допомоги українцям, які навчалися у Петербурзі.
Дмитро Яворницький, вважаючи себе до певної міри зобов´язаним перед місцевим землевласником Петром Малинкою, здійснює коротке дослідження родоводу Малинок.
Перебування Д.І.Яворницького у Будаківці було дуже сприятливим для фольклористичної та літературної творчості.
Проживаючи у Будаківці, вчений веде активне листування з багатьма видатними сучасниками; вся його кореспонденція ішла в цей час через поштову станцію у Комишні. Саме звідси Д.І.Яворницький передав «Вельмиповажному добродію Борису Дмитровичу» Грінченку багато лексичного матеріалу, (щонейменше 2500 слів) який потім його використав у своєму славетному чотирьохтомному «Словникові української мови» (68 тисяч українських слів з народної та писемної мови), роботу над яким розпочав у 1902 році.
Саме перебуваючи на Миргородщині, Дмитро Яворницький пережив важливу переміну, пов´язану з деяким відходом від історичних пошуків заради літературної діяльності. 1901 року він започаткував свій прихід у вітчизняну белетристику великим прозовим твором «Наша доля—Божа воля».
Відзначимо, що у цій повісті автор виразно описує топографічні особливості В.Будаківки, у якій він у цей час проживав (два яри, сади, ставки).