6. Розвиток освіти у 1959-1965 роках
Новим етапом в розвитку народної освіти був семирічний план будівництва соціалізму. В 1958 році було прийнято закон "Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР". За тим на ХХІІ з’їзді КПРС була прийнята нова програма партії, в якій питання народної освіти отримали подальший розвиток.
В семирічці приділялася велика увага зміцненню матеріально-технічної бази шкіл. У програмі вказувалося, що впродовж 20-ти років при всіх школах будуть створені навчальні майстерні, хімічні, фізичні та інші кабінети і лабораторії. Широко застосовуватимуться у школах найновіші технічні засоби: кіно, радіо, телебачення. Над здійсненням цих завдань і працював педагогічний колектив Комишнянської середньої школи протягом семирічки з 1959 по 1965 рік.
Що являла собою Комишнянська середня школа в 1959 році? Школа розміщувалася у двох приміщеннях, в яких було одинадцять класних кімнат, а всього класів було 21. Отже школа працювала в дві зміни. У школі не було кіноапарата, було всього 7 пристосованнх столярних верстатів, жодного токарного верстату. В селищі ще нараховувалося 10 осіб неписьменних. На кінець навчального року не встигало 59 учнів, залишено було на повторний курс в 1959-60 навчальному році 17 учнів, а у 1960-61 навч. році - 33 учні.
Все це вимагало поліпшення роботи з учительським колективом і особливо з керівними кадрами школи. Партійна організація, дирекція школи і громадськість села приклали багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи і зміни ставлення до освіти з боку керівництва школою.
У 1958 році було розпочато будівництво шкільного приміщення на 5 класних кімнат, яке при настирливості дирекції школи, при активній участі всіх працівників школи та при допомозі громадськості і колгоспів було побудоване в 1961 році. Це дало змогу школі перейти на однозмінне навчання і поліпшити навчально-виховну роботу в школі.
Так, якщо в 1960-61 навчальному році процент успішності становив 90,2 % а на другий рік було залишено 30 учнів, то в 1961-62 навчальному році процент успішності склав 93,3%, а на другий рік було залишено 15 учнів. А в 1965-66 навчальному році процент успішності становив 98,9, а на другий рік лише залишено 2 учні. Ясно, що цьому сприяло зміцнення матеріально-технічної бази школи.
За семирічку в школі були створені хімічний, фізичний кабінети-класи та біологічний; класи-кабінети з математики і суспільствознавства. Школа придбала за ці роки радіовузол, магнітолу, телевізор, прооекційні ліхтарі
, епідіаскопи, 15 столярних верстатів, токарні станки по дереву і по металу і багато навчальних посібників, які сприяють підвищенню якості знань, умінь і навичок учнів.
Якщо в 1960/61 навчальному році на "'4" і "5" навчалося 156 учнів з 502, то в 1965/66 навчальному році на "4" і "5" навчалося 218 учнів з 556. За 1960 рік було повністю ліквідовано неписьменність в нашому селищі, яка була залишена внаслідок окупації нашої місцевості німецько-фашистськими загарбниками.
У другій половині 60-х років учительський колектив школи працював над питаннями, які поставлені в постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи дальшого поліпшення роботи загальноосвітньої школи".
При школі діяло шкільне методичне об’єднання вчителів 1- 4 класів та методоб’єднання класних керівників 5-8 та 9-10 класів, чотири міжшкільні предметні комісії, п’ять зональних предметних комісій та чотири школи передового педагогічного досвіду, які очолювали досвідчені вчителі школи: Здоревська У.Ф., Щербініна П.А., Криворучко Н.В. і Клименко В.П.
За пропозицією та ініціативою вчителя фізики Реви І.А. створено кабінет технічних засобів, у якому вчителі школи широко використовують фільмоскопи, епідіаскопи та кіноапарат.
Отже відзначимо, що незважаючи на випробування, які випали на долю вітчизняної школи, її працівники змогли подолати всі ці несприятливі обставини. Пам’ять про героїчні постаті вчителів та випускників дбайливо зберігають, а кращі традиції минулих часів намагаються відроджувати і розвивати.