13. Тарас Шевченко і Миргородщина
Ім'я великого поета тісно пов'язане з багатьма місцями на Полтавщині. Подорожуючи Україною у 1843 і 1845 роках, він побував у багатьох місцях Полтавського краю, виконав ряд чудових малюнків, в яких відтворив чарівні пейзажі, архітектурні пам’ятки, побутові сцени з народного життя.
Для миргородців славне ім’я Тараса Шевченка дороге і близьке ще й тим, що ми ходимо тими стежками, які сходив Тарас весною і восени 1845 року. Збираючись в Україну, Шевченко в листі до письменника Я.Г.Кухаренка повідомляв, щоб той писав йому: «в Полтавську губернію, Миргородський повіт, в село Марійське. На ім'я Олександра Андрійовича Лук’яновича з передачею щирому твоєму Шевченкові».
О.А.Лук'янович був предводителем дворянства Миргородського повіту. Він запросив Тараса Григоровича для писання сімейних портретів. З поміщиком поет близько не зійшовся, зате з селянами мав тривалі задушевні бесіди. Поет багато ходив. Був він у селах Устивиці, Красногорівці, Вовнянці, Петрівцях.
У жовтні 1845 року Т.Г.Шевченко вдруге приїздить в Миргород. Перебуваючи в місті, він написав свої відомі твори: «Великий льох», вірші «Не женися на багатій», «Не завидуй багатому». Проживаючи в Миргороді, поет виїжджав у село Мар'янівське. Там він створив поеми «Єретик» та «Сліпий» і «Стоїть в селі Суботові».
В листі до поміщика А.Родзянка, з яким познайомився під час ярмарку і в якого гостював, Шевченко ділився своїми враженнями про Миргород. «...Я страшенно простудився, їдучи з Хорола, і чи повірите, що знаменитий Миргород не має ні лікаря, ні аптеки, а лікарня міська красується на головній вулиці...». «Нічого читати, - скаржився він Родзянку. - Якби не Біблія, то можна б збожеволіти». Тихе провінційне місто, схоже на велике село, міщанська обстановка здивували поета.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
ПРО ЩО МОВЧАТЬ БІОГРАФИ ШЕВЧЕНКА
Шевченко на Миргородщині (Розсоха Л. Миргородська старовина)