П'явка Андрій Дмитрович
Уродженець Комишні, учасник Першої світової війни, фронтовик, повний Георгіївський кавалер.
Велику роль відігравав у керівництві створеної на кінець квітня 1917 року комишнянської Ради селянських і солдатських депутатів.
Коли у Березні 1918 року німецькі війська відновили владу УНР у нашому краї, Андрій П’явка об’єднав загони невдоволених з Бакумівки, Комишні та сусідніх сіл під своїм керівництвом. Їхня діяльність викликала репресії з боку німецьких окупаційних та гетьманських сил.
Куркуль Тригубенко видав їм на розправу чотирьох місцевих комуністів (Гегеля Олексія Івановича, Ротка Грицька Гнатовича, Попика Сергія Яковлевича), серед яких був і брат Андрія Дмитровича - П’явка Грицько Дмитрович.
На початку грудня 1918 року, коли наш край опинився під контролем Директорії, їх було урочисто поховано, як жертв гетьманського терору.
У січні 1919 року розпочинається друга більшовицька окупація. У Комишні було створено комітет незаможних селян.
Відбувалося формування Миргородського козацького полку, який очолив Андрій П’явка. 18 лютого 1919 року цей підрозділ було відправлено на фронт у складі другої дивізії Червоного козацтва. Сам П’явка загинув у бою під Шепетівкою. Тіло було відправлено у селище і поховано. Могила його збереглася до сьогодні.