Демченко Іван Іванович
Не простою була також доля іншого активіста, організатора артілі, першого тракториста Комишнянського району. Теж був відправлений за завданням партії на Волинь. У час Голодомору він повернувся до Грабщини. Із собою привіз порівняно багато харчів, чим врятував від смерті свою сестру і її родину – її син був уже зовсім пухлий, але його вдалося виходити.
Івана Івановича, як активіста, зобов'язали ходити по Комишні і вилучати продовольство. Йому дали напарника - Федора Сухозада, дали коня, підводу і відправили на хутір Синящоки - забирати їжу самостійно. Там вони не знайшли ніде ні хліба, ні картоплі - бачили лише трохи квасолі у людей. Надивившись на злидні, голод, наслухавшись голосіння жінок і плачу дітей, вони з порожньою підводою повернулися назад. Самі записки привіз Іван Іванович своїм керівникам. Його відсторонили від посади, яку він займав, а незабаром і оголосили "ворогом народу". Далі був арешт і заслання до таборів на північ. Востаннє його бачили у 1937 році на Білому морі, коли його з іншими в'язнями вантажили на корабель.
На фото він з сином Борисом
Москаленко Я.В. Піст від диявола. Вибір праведників // Прапор перемоги 07.12.2012