Северин Іван Митрофанович
(1881-1964)
Український живописець. Закінчив Комишнянське двокласне училище.
Народився він 23 вересня 1881 р. в селі Остапівка (на кутку Северенівка) Миргородського повіту Полтавської губернії. Навчався у місцевій церковно-приходській школі, де захопився малюванням. Батько-хлібороб не сприймав творчих уподобань Івася. Зрештою у 12 років майбутній видатний митець утік із села. Спершу працював чорноробом на станції Сенча, згодом - помічником телеграфіста й одночасно займався малюванням.
Учень Опанаса Георгієвича Сластіона. Під його орудою Іван Северин вчився в Миргородській художньо-промисловій школі, - все життя був вдячний своєму першому викладачеві за пройдену науку. Потім продовжив навчання у Харківській школі малювання і живопису (1903-05), у 1905—1907 роках вчився в Краківській академії витончених мистецтв; Римській академії мистецтв (1907).
При підтримці митрополита Андрія Шептицького, Іван Северин три роки вдосконалював свою майстерність у всесвітньо відомих центрах культури – студіях Мюнхена, Рима, Парижа (1908—1910 рр.) та у Празькій академії мистецтв (1908; 1912-13). Митрополит придбав для збірки Національного музею чудові роботи Івана Северина: краєвиди Карпат і портрети їх мешканців, мальовані в серці Гуцульщини – селі Довгопіллі над Черемошем. У 1911 році в Києві провів персональну виставку. У 1913 році з географічно-геологічною експедицією виїжджав на Тянь-Шань і Тібет, де зробив багато замальовок.
В українському мистецтві Северин належав до кола майстрів-імпресіоністів почтку ХХ століття. В цей час Северин проявляє себе як художник-пейзажист: «Закопане» (1907), «Вечори в Альпах» (1908-09), «Околиці Риму» (1910), «Сутінки», «На Україні», «Степ український», «Зимовий вечір в Карпатах», «Кубанський козак», цикл «Гуцульщина» (1905-1911). Після революції Северин викладав в Харківському художньому технікумі і Харківському Художньому Інституті (1925-33), але творчо був мало активний. З того часу відомий лише його цикл «Дніпрельстан» (1930—1932). У середині 1930-х рр. заарештований і засланий. Після смерті Й. Сталіна був реабілітований. З 1956 року член ХО СХУ.
Помер 20 лютого 1964 року у Києві.
Джерела:
http://poltavahistory.org.ua/mans5_6u.htm
Ханко В. Палітра видатного митця // Прапор перемоги 23.09.1981р.
