3. Розвиток освіти у міжвоєнні роки
Здійснюючи відбудову народного господарства, партія широким фронтом розгорнула наступ проти неписьменності населення. Дальшого розвитку у країні набуває шкільна освіта.
На початку 20-х років в Комишні були такі освітні заклади:
1) На базі вищої початкової школи утворилася семирічна трудова школа, яка в 1950 році була перейменована у 1930р в ШКМ, а з 1935 року стала середньою трудовою школою. Розміщалася проти теперішньої контори «Сільгоептехніки», а у 1938 році було збудовано двоповерхове приміщення.
2) На базі двокласної земської школи утворилась початкова, і з 1932 року - школа колгоспної молоді першого ступеня, і з 1935 року - семирічні трудова школі. Розміщалась на території теперішьої лікарні, де інфекційне відділення (на місці колишньої Спаської церкви). Після Великої Вітчизняної війни не відновлювались.
Залишки Спаської церкви
3) На базі двокласної земської другої школи створена початкова школа, а 1933 року класи ШКМ і з 1935 року – 7- річна трудова школа, де була розміщена восьмирічна школа.
4) Нова початкова школа, на 2 комплекти на околиці Комишні біля Ярмаркової площі на виїзді на Миргород. Після війни не відновлювалась (де тепер шляховий відділ).
5) На базі церковно-приходсьої школи на Слобідці утворилася початкова школа на 4 комплекти.
Крім того з 1929 по 1933 рік працювала філія робітфаку Київського ветеринарного інституту, де тепер знаходиться будинок культури.
З 1932 по 1935 рік при семирічній, потім при середнй школі працювала середня школа для дорослих.
В шкільному будинку 7-річної школи (трудової), на її базі виникла середня, було чотири колгоспих кімнати, учительська і бібліотека. Із техпрацівників у школі був лише сторож. Біля школи на стовпі був дзвін, який сповіщав про перерви і початок уроків. Найбільшу класну кімнату займав 4-й клас, за ним ішли 5-6-7 класи. В середньому по класах навчалося по 25- 40 учнів.
Крім комишнян у школу ходили і діти навколишніх сіл, де ще не було семирічних, а лише початкові школи.
В школі викладались різноманітні предмети. Певний час навчання проводилось по Дальтон-плану, учні самостійно вивчали матеріал, а до вчителя зверталися лише за пояснення незрозумілого.
Уроки унаочнювались. Підручників не вистачало на усіх. Часто організовувалися екскурсії.
В школі урочисто відзначались революційні свята. Весною 1924 (або 1925) року, як згадує Г.І.Лапіга, в нашому селі урочисто було відкрито пам’ятник В.І.Леніну. На відкритті були присутні всі учні і вчителі школи.
Починаючи з 4 і 7 класів було самообслуговування. Піонерська і комсомольська робота набуває широкого розмаху з 1924 року. Зростають лави піонерів і комсомольців. Старші піонери і комсомольці брали активну участь в навчально-виховному процесі школи і громадсько-корисній роботі.
Багато комсомольців були вожатими в піонеогьких загонах. Це наприклад Милівська Віра, Шиліпова Єфросинія, Бережна Люся, Біденко Дуся, Печерський Іван, Пащенко Григорій, Киріченко.К., Назарнеко Іван очолювали комітет комсомольської організації школи.
Це були учні 6-7 класів. Зубенко Марина, Сказко Віра та інші – були загоновими вожатими. Комсомольці школи разом з комсомольською організацією селища, на чолі з комуністами, наприклад – Соломаха Михайло Павлович - брали активну участь у кампаніях по колективізації, хлібозаготівлях, ліквідації неписьменності.
Всі ці кампанії проводились по дільницях – «кутках». За кожною дільницею закріплювалась бригада з комсомольців, піонерів на чолі з комуністами. Кожна бригада отримувала конкретні завдання.
На кутку Мокріївка було організовано гурток лікнепу в хаті Бережного Миколи в кількості 18 чол. З цим гуртком працював учень 7 класу Назаренко Іван, на допомогу йому дали К.М.Кириченко, яка в той час навчалася в 6 класі. Це було в 1929-1930 роках.
Значна частина лікнепівців навчалась з великим бажанням і мали успіхи. Тоді вважалося, що хто закінчив лікнеп, - закінчив початкову школу. Такі лікнепи були по всіх кутках селища. По ліквідації неписьменності працювала значна кількість учнів 6-7 класів. Робота проводилась взимку у вечірній час.
В 5-7 класах працювали вчителі: Мельник Степан Тимофійович – читав сільське господарство, ботаніку, Ляшенко Федір Васильович - читав історію, Полубічко Яків Іванович - фізику, Галушко Василь Петрович - російську мову та літерару, Галушко Марія Василівна – зоологію, Кулик Ганна Олексіївна - географію, Любивець Леонід Петрович - українську мову і літературу. З 5 по 7 клас викладав співи і музику Настенко Микола Іванович, який в 1930 році переїхав у селище Ромодан. Німецьку мову викладала Токар Катерина Григорівна. Любивець Леонід Петрович працював завідуючим кафедрою української мови і літератури у Вінницькому педінституті. Мельник Степан Тимофійович проживав у с.Комишня /пенсіонер/. Полубічко Яків Іванович до війни працював зав.кафедрою фізики в Московському педінституті . З випускників 7 класів в Полтавеькй області залишилися працювати мало.
Милівська Віра Іванівна - працювала вчителькою 1- 4 класів в десятій школі м.Полтави, Діденко Євдокія Іванівна - в Миргородській школі № 3, Назаренко Федір Іванович - старшим бухгалтером радгоспгу на Дніпропетровщині. Мовчан Єлизавета Іваніна - вчителькою 1- 4 кл у Остапівці, Міщенко Олексій Васильович - вчителем молодших класів – загинув на війні.
Застовувались нові метоли роботи в школі. Так, в 1931-1933 рр. застосовувався бригадний метод. Паралельні класи укладали між собою соціалістичні змагання за кращі результати навчання, поведінку, чистоту, кращу газету. На лінійці класу вручався перехідний червоний прапор, відсталому - рогожаний прапор в емблемою "черепахи".
В 1935-56 навчальному році 7-річна школа стала середньою. Як згадує вчителька математики нашої школи Коробка Ганна Олександрівна, в той час вона навчалася у 8 класі. Секретарем їхньої класної комсомольської організацї був учень Синящок Іван, який мав добрі організаторські здібності і був дійсним комсомольським вожаком. На зборах, засіданнях ставилися звіти класних комітетів, редколегій, редакторів газет, сантрійок, керівників гурткїв. Дисципліна в школі була зразкова.
Учителями в той час працювали Дрюк Юрій Іванович /фізик/, Мельник Степан Тимофійович /фізик, хімік/, Остапенко Есфір Давидівна /хімія/, Ізрайліт Берта Яківна /німецька мова/, Миколенко Іван Петрович /математика/, Святенко Олександр Петрович /математика/, Лошак Василь Маркович /історія/, Федорко Андрій Іванович /українська мова і література/, Бриль, Оропай, Радченко, Гузенко, Кириленко, Канцибер, Китиченко, Кобенко, Рубаннко.
В той час розпочали свою роботу в середній школі Рудь Ганна Никифорівна /українська мова і література/, Коротенко Катерина Борисівна /географія/. Це були висококваліфіковані кадри, які прийшли в школу із педінститутів.
В школі був дуже багатий фізико-хімічний кабінет, якого і рідко було знайти в області. Школа була достатньо забазпечена наочними посібникями і з інших предметів. Були прилади деяких технічних засобів: патефони, фільмоскоп і епідіаскоп.
Непогано був обладнаний географічний майданчик. З ініціативи комсомольської організації школи було обладнано спортивний майданчик і стадіон. На високому рівні стояло патріотичне виховання. І в цьому була велика вислуга старшого піонервожатого О.Д.Кобзія та учнівського КСМ комітету, до складу якого входили вчителі БлохаІ.М., БрильТ.І., РубаненкоЛ.Д.
В школі була прекрасно обладнана піонерська кімната. В піонерській кімнаті було багато настільних ігор, патефон. Тут працювали музичні гуртки /домброво-балалаєчники/, якими керували учні Кутас Микола і Їжак Григорій, а також інші гуртки. Тут експонувалися вироби членів гуртків.
В піонерській кімнаті був бюст Леніна, виготовлений учнем-сиротою /прізвище невідомо/ вихованцем патронату артілі Ім.Карла Маркса. Відвідувачів піонерської кімнати було багато, але там завжди був порядок. Чергували старший піонервожатий, загонові вожаті та вчителі.
У школі працював учнівський лекторій. В 1940/41 навч.році при школі був ансамбль пісні, музики і танцю в кількості 125 осіб. Велику роль в його організації відіграв директор школи С.М.Китиченко. Концертмейстером був учень 10 класу Кутас Микола Митрофанович.
Ансамбль пісні, музики і танцю Комишнянської школи
Велику роль в організації навчального процесу в школі, крім дирекції школи та вчительського колективу, відігравали шкільний комсомольський комітет, учком та рада піонерської дружини. Шкільна комсомольська організація складалася в 200 членів ВЛКСМ. На комсомольських зборах частими гостями були працівники РК ЛКСМУ та комуністи.
Великий книжковий фонд мала шкільна бібліотека. Вчителі та учні школи брали активну участь в громадському житті селища та в роботі сільського клубу.