1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
2. Герб міста
Історія створення герба Миргорода і його символіки бере свій початок у середньовіччі. Так один із його символів - лапчатий хрест - зустрічається на монетах князя Великого князівства Литовського Кейстута (помер у 1382 p.) як символ прийняття християнства. Тоді ж з'являється і другий символ - фортечна стіна з трьома вежами (так звані Гедемінові стовпи). Подальший розвиток геральдики спонукало надання магдебурзького права містам Польщі та Литви у XV столітті.
Магдебурзькі міста ділилися на магістратські з більш розвинутою системою самоврядування і ратуші, в яких самоуправління було досить обмежене. Це часто було пов'язано із значним розвитком козацького самоуправління. У таких містах разом з виборною міською владою, яка відала справами міщан, козацька старшина відала справами козацтва, полкових судів і таке інше.
Невід’ємною частиною магдебургії на той час було надання місту герба. На гербах, що були отримані містами України шляхом жалуваних привілеїв від Речі Посполитої, переважно зображувались хрести, зірки, зброя. Одним з класичних зразків таких гербів є герб міста Миргорода.
Точну дату надання герба Миргороду встановити не вдалося. Але достеменно відомо, що в 1576 році, за Стефана Баторія - короля польського, Миргород затверджено полковим містом. Тобто вже на той час склалися підстави для магдебургії. Офіційні відомості про надання магдебургського права ратушного типу місту Миргороду відносяться до 30-х років XVII століття, за короля Владислава IV. Разом з привілеями Миргород отримує і герб: на блакитному полі щита у верхній частині золотий лапчатий хрест, у нижній частині срібна восьмикінечна зірка, що символізували перемогу християнства над невірними.
Після визвольної війни 1648-1654 pp. посульські володіння польських магнатів Вишневецьких стали військовою власністю, створивши 7 військово-територіальних полків, у тому числі й Миргородський, але це не вплинуло на символіку герба міста. Після приходу під владу російського царату Миргород не отримав підтверджувальної грамоти на магдебурзьке право, хоча Петром І у 1708 році він був затверджений як військово-адміністративний центр - полкове місто. Тоді ж за наказом Петра І герб міста був винесений на полкове знамено.
У 40-х роках було активізовано діяльність урядової геральдиейстерської контори. Разом з розробкою символіки гербів українських міст, полкових прапорів почалась розробка печаток. Так у 1749 році була розроблена печатка міської управи, в основу якої покладено символіку герба міста. Але в 1754 році Миргородським полковим правлінням використовувалась печатка, в якій замість традиційних символів використано зображення святого Георгія Побідоносця. У 1781 році за указом Катерини II Україна була поділена на намісництва. Миргород відійшов до Київського намісництва і отримав статус повітового міста. Герб у традиційному вигляді було затверджено 4 червня 1782 року. Указом стверджувалось створення на основі герба початок повітової управи, суду і таке інше.
У грудні 1796 року указом Павла І було створено Малоросійську губернію. У зв'язку з цим Миргород у статусі скасованого міста ввійшов до складу Харківської губернії, тому герб і отримав такий вигляд: традиційний щит поділено на дві половини. У верхній частині на зеленому полі зображено ріг достатку, на який по діагоналі покладено кадуцей - жезл бога Меркурія у вигляді крилатої палиці лаврового дерева, обвитої двома зміями - символ торгівлі, - тобто це герб губернського міста Харкова! У нижній половині на білому фоні зверху розміщені перехрещені по діагоналі дубові гілки, внизу зеленим кольором зображена річка, що поросла очеретом світло-зеленого кольору.
Вже у серпні 1800 року указом Павла І започатковано створення гербовника міст Російської імперії. Було проведено вивчення стану геральдичної символіки на місцях, тож відновлення герба міста Миргорода у традиційному вигляді можна віднести до цього часу. Для цього є й інші підстави.
У 1789 році указом Сенату в Миргороді та інших так званих скасованих містах було затверджено будівництво ратуш та магістратів, що було в деякій мірі пов'язано з минулою магдебургією. У Миргороді було затверджено створення ратуші, тож є підстави думати, що з деяким відновленням привілеїв було відновлено і традиційний герб, як частину цих привілеїв. У 1851 році в Департамент геральдії Сенату надійшов указ про те, що герби повітових міст повинні увінчуватись міською короною, але ми не маємо відомостей, що це знайшло відображення у миргородському гербі.
У 1857 році згідно з царським указом про перегляд гербів під головуванням барона Б.В.Кьона герб Миргорода зазнав доповнень. Цей останній варіант герба залишився без змін до нашого часу, оскільки не був офіційно скасований або доповнений. Остання затверджуюча грамота так описує на мові оригіналу герб Миргорода: «Рисунокъ Высочайше утвержденнаго 4 іюня 1782 года герба города Миргорода, Кіевскаго намѣстничества (Полтавской губерніи), съ украшеніями 7 Мая и 4/16 іюля 1857 года. Въ лазоревом полѣ, золотой лапчатый крестъ сопровождаемый въ низу серебрянною осьмиугольною звездою. Щитъ увенчанъ серебряною башнею въ трехъ зубцахъ, короною и окруженъ двумя золотыми колосьями, соединенными Александрійской лентою. Верно. Управляющій Гербовымъ Отделениемъ Департамента Герольдий Правительствующаго Сената А.Барсуковъ».
Таким чином, у гербі відтворено історичні факти про наявність у Миргороді фортеці, про участь Миргородського козацького полку у війнах з іновірцями, зокрема про участь у походах під Кези-Кермен, про аграрну спрямованість господарства Миргородщини.