Комишня

Перебували в Комишні

 Костянтин Івано­вич Марусиченко

(09.05.1917-01.08.1989)

Уродженець Черкащанської сільради, Генерал-майор радянської армії, Герой СРСР.

Народився травня 1917 року на хуторі Кирсівка Комишнянської волості Миргородського повіту. До 1934 року на­вчався у Перевалівській школі, пра­цював робітником, обліковцем. Згодом навчався на робітфаці Ворошиловградського плодоовочевого інституту. Звідти за спецнабором комсомолу був направлений у школу пілотів імені Пролетаріату Донбасу. Після її закін­чення служив у авіаційних частинах.

Наш земляк - учасник Великої Вітчиз­няної війни з першого і до останнього її днів. Перше бойове хрещення моло­дий командир бомбардувальника одержав 21 серпня 1941 року. Екіпаж машини ДБ-3 отримав наказ ианести бомбовий удар по механізованих ко­лонах фашистських військ, що рвали­ся до Ленінграда.

При підході до цілі літак атакували вісім винищувачів противника. Ворожа куля обірвала життя стрілка. Були поранені штурман і радист. Загорівся один з двигунів бомбардувальника. Та Костянтин Іва­нович зумів долетіти до своїх.

Екіпаж бомбардувальника під ко­мандуванням бойового льотчика у складі групи літаків авіації дальньої дії один за одним здійснив п'ять нічних бомбардувань військово-промисло­вих об'єктів в Кенігсбергу, Тільзіту, інших міст Схі­дної Прусії.

13 березня 1944 року за зразко­ве виконання завдань кома­ндування Марусиченкові було присво­єно звання Ге­роя Радянсь­кого Союзу. У вітальному листі зазначалося, що із 182 здійсне­них на той час бойових вильотів у гли­бокий тил ворога 161 він зробив уночі. Колишній сільський хлопець з Кирсів­ки нагороджений орденами Леніна, чо­тирма орденами Червоної Зірки, ба­гатьма бойовими медалями.

Після війни бойовий льотчик не тіль­ки продовжував служити у військо­во-повітряних силах, а й навчався. У 1951 році він закінчив Військово-Повітряну Червонопрапорну академію, а ще через 10 років - Вищу академію Ге­нерального Штабу імені Ворошилова. Останні роки свого життя генерал-ма­йор у відставці жив у Колишній сільський хлопець з Кирсів­ки нагороджений орденами Леніна, чо­тирма орденами Червоної Зірки, ба­гатьма бойовими медалями.

Після війни бойовий льотчик не тіль­ки продовжував служити у військо­во-повітряних силах, а й навчався. У 1951 році він закінчив Військово-Повітряну Червонопрапорну академію, а ще через 10 років - Вищу академію Ге­нерального Штабу імені Ворошилова. Останні роки свого життя генерал-ма­йор у відставці жив у Мінську.