На порослій травою місцині між церквою та вигоном Хоролу і знаходиться та найдавніша територія, звідки бере свій початок город Мир, Мир - городок, Миргород (такі назви фіксують документи). Саме тут побудували перші поселенці першу миргородську церкву, без якої не мислив свого життя хрещений люд. Остання козацька дерев'яна церковиця простояла тут до 80-х років XIX століття, коли почалося будівництво нової мурованої соборної церкви Успенія Пресвятої Богородиці, яке завершене у 1887 році.
Ще в кінці XVIII ст. зберігалась стара миргородська фортеця, в межах якої й заходилась Успенська церква. Фортеця займала приблизно територію, яка обмежена з чотирьох сторін такими сучасними орієнтирами: із заходу - вулиця Гоголя (де тепер Алея героїв, будинок райвиконкому), з півночі й сходу - початок вулиці Сорочинської (територія старого заводу мінеральних вод). Розміри фортеці були : 210 сажнів довжини, 90 сажнів ширини.
В середині фортеці була менша за розміром цитадель з 4 бастіонами-бойовими баштами (відтоді дійшло до нас і миргородське прізвище Баштовий). Фортеця була оточена водою, палісадом і ровом. За даними 1778року, вона мала четверо воріт. Так звані Міські ворота виходили на захід, за ними відразу починалося торжище, торг, ряди лавок (це місце, як торгове, зберігалося ще навіть у 70-х роках ХХ ст. Зараз це сквер навпроти райвиконкому, східна частина сучасного ринку). Другі ворота (в документі XVIII ст. вони названі Звонишні, тобто, дзвінничні) виходили на північний захід - від церковної дзвіниці до річки, певно, на міст. На північний схід вели Малі ворота. А четверті - Сорочинські ворота - виходили на південь, звідки починався Сорочинський шлях (нині однойменна вулиця). Раніше, до 18 століття, існували ще одні ворота на схід - до річки.
На захід від фортеці починався ретраншемент (укріплення, розміщене позаду головної оборонної позиції). Це район сучасних вулиць Нероновича, Кашинського, Воскресінської, Заливної. Тут розташувались селітряні заводи, біля Харківської греблі було багато млинів. У межах ретраншементу знаходилась церква Воскресіння Христового (тепер - південно-західна частина території ринку).
Із ретраншементу йшло два шляхи: на захід - Хорольський, на - південь Багачанський і Устивицький. Через річку пролягала дорога на Лубни.
Праворуч край шляху, розміщувалось передмістя, ще далі справа - село Прилипки. Окремим селом була й Харківка. На місці сучасного стадіону була ярмаркова площа, кузні.
Найбільшу історичну цінність являє собою центральна територія, особливо місце фортеці. Без сумніву, при кваліфіковано проведених розкопках тут можна добути чимало цікавого історико-археологічного матеріалу. Нещодавно (2011), коли за Успенською церквою будівельники рили траншею, було знайдено рештки поховань з колишнього соборного кладовища.