18. З історії Миргорода

ІІ – VІ ст. н.е.. - на північній окраїні міста під час археологічних розкопок знайдено останки двох ранніх слов’янських поселень Черняхівської культури, попередників Миргорода.

XI ст. - Миргород - сторожовий пункт на південних окраїнах Київської Русі в складі Посульської оборонної лінії.

1575р. - полкове місто в складі Литовського князівства при королі Стефані Баторії, офіційна дата заснування міста, (перша писемна згадка). Історик Д. М. Бантиш-Каменський породив легенду, що польський король Стефан Баторій 1576 року визначив Миргород полковим містом (що неможливо, бо полкові міста з'явилися аж у 1625). 

1615 - у добу російської Смути початку 17 ст. - Миргород ("Миргородку") спалив московський загін з Путивля. Першими власниками Миргорода були князі Вишневецькі.

1620р. - за грамотою короля Сигізмунда III місто входить до складу Переяславського староства й належить шляхтичу (адміністратору селітряного промислу) Яну Чернишевському.

21 серпня 1621 року - по смерті Яна Чернишевського, жалуваною грамотою короля Сигізмунда III Миргород разом з навколишніми селами і хуторами передано новому адміністратору Бартоломею Обалковському.

1631р. - по смерті Обалковського Миргород під контролем переяславського старости Лукаша Жолкевського.

Після 1630 (результат козацької війни з битвою під Переяславом) існує полк козаків-реєстровців з центром у Миргороді (1637 - після поразки повстання Павлюка, його розпущено).

10 травня 1631 - Миргород отримав магдебурзьке право.

1636р. - по смерті Л.Жолкевського, перейшло до нового старости великого гетьмана коронного Станіслава Конєцпольського. Цей магнат для потреб годування війська сприяв розвитку тут товарного хліборобства.

1637р. - участь миргородців у повстанні нереєстрових козаків під керівництвом Павлюка з метою об'єднання з донськими козаками й визнання влади Московської держави.

1638р. - участь у селянсько-козацькому повстанні проти Польщі під керівництвом гетьмана нереєстрованих козаків Якова Острянина (Остряниці).

1648р. - звільнення козаками міста від влади Речі Посполитої. Миргород знову полкове місто, центр виробництва селітри для повсталих. Його склад: 14 сотень, нараховував 2630 чоловік. За козацьким реєстром 1650 року Миргородський полк нараховував 3158 козаків і був третім за величиною серед 16 полків України.

1648-1654рр. - участь миргородців у боях під Корсунем і Збарежем, походах на Львів і Замостя, Пилявській, Зборовській, Берестечківській, Батозькій та інших битвах визвольної боротьби.

15 липня 1650 р. - Миргород відвідав Богдан Хмельницький, де вів переговори з московськими воєводами і боярами про визнання царського сюзеренітету.

1650р. - Миргород - центр третього за розмірами козацького полку (нараховував за реєстром 3158 козаків). Всього тоді було 16 полків.

18 травня 1652 р. - страчено полковника Матвія Гладкого (за виступ проти кабальних умов Білоцерківського договору). Похований у Миргороді.

 Січень 1654 р. - після Переяславської Ради в присутності представника російського уряду Михайла Воєйкова миргородці дали присягу вірності царю.

У 1658 році частина миргородців на чолі з полтавським полковником Мартином Пушкарем виступили проти гетьмана Івана Виговського і миргородського полковника Григорія Лісницького. 11 червня 1658 року під Полтавою козацьке військо Виговського розгромило сили дейнеків Пушкаря. Сам бунтівний полковник загинув у бою.

Гетьман Іван Виговський тричі побував на Миргородщині: 15 січня 1658 року – Комишня, 31 серпня 1658 року у Комишні розпочались паралельні переговори з польськими комісарами (С. Беневський  та К. Євлашевський) і з московським посланцем (дяк В. Кікін), які привели потім до укладення історичної Гадяцької угоди

1659 - у відповідь на вторгнення (жовтень-грудень 1658р.) військ Г.Ромодановського, Виговський здійснює другий свій похід на російське прикордоння. 7 лютого 1659 року, на четвертий день облоги, миргородський полковник С.Довгаль перейшов на бік гетьмана, видавши йому загін російських драгунів. 11 лютого Виговський був у Сорочинцях, 12 лютого гетьман прибув до Комишні.

Травень-червень 1666 р. - гетьман Петро Дорошенко прийшов з козацькими військами у Миргород.

1672-1673 рр.  - у Миргороді проживав Степан Куницький – керівник розвідувальної служби гетьмана Самойловича, з 1683 – гетьман Правобережної України, організував два походи на буджацький степ і Молдавію - у 1683р, за що здобув звання «рятівника Європи».

Пилип Орлик часто заїжджав з Батурина до Миргорода у державних справах, або погостювати до Данила Апостола. 1683 року він написав на честь свого приятеля Д. Апостола вірш-панегірик «Щасливий прогноз»

1707 р. - повстання в зв'язку з виступом на Дону Кінрата Булавіна.

1708-1709рр. - участь у боротьбі проти шведської навали. Полтавська битва.

1722р. - козаки полку брали участь у поході на Дербент під керівництвом полковника Данила Апостола.

1683-1727рр. - Миргородським полковником був Данило Апостол.

1727-1734рр. – Данило Апостол був гетьманом Лівобережної України.

1735-1739рр. - участь миргородців у черговій російсько-турецькій війні.

1723 p.  - полк складається з 15 сотень (4840 реєстрових козаків), в його склад входять Багачанська, Білоцерківська, Градизька, Кременчуцька, Хорольська, Шишацька, Яреськівська та інші сотні.

1782р. - ліквідація Миргородського полку, - після ліквідації Запорізьської Січі та гетьманства, місто в складі Київського намісництва.

1789-1793рр. -  Турбаївське повстання

1798р. - в складі Чернігівської губернії.

1797р. - належить Малоросійській губернії.

1802 р. - повітове місто Полтавської губернії (населення 6334ч.)

1756-1792 pp. - в Миргороді жив класик грузинської літератури, чудовий поет Давид Гурамішвілі.

1757-1825 pp. - роки життя видатного українського живописця і академіка Володимира Лукича Боровиковського. Народився в Миргороді, де прожив 31 рік, потім жив у Петербурзі, автор близько 200 відомих портретів.

1758-1823 pp.  - роки життя великого патріота України, видатного поета і сатирика Василя Васильовича Капніста.

1778-1845 pp. – роки життя видатного українського історика, етнографа і агронома Василя Яковича Ломиковського. Жив і працював у Миргороді у 80-х роках.

1812 р. - участь миргородців у Вітчизняній війні у складі 6 полку народного ополчення підполковником Клименком.

1824-1825 pp. - таємні засідання декабристів у будинку І.М.Муравйова-Апостола в Хомутці.

1845 р. - у Миргороді побував Т.Г.Шевченко.

1860-1862 рр. - на посаді повітового вчителя працював український письменник А.П.Свидницький, автор «Люборецьких» та «Великодня у подолян».

1875р. - заснування братами Зубковськими, Писаренком, Скибинським та іншими «Миргородського народницького гуртка».

1810-1905 pp.   - роки життя народного кобзаря Самійла Яшного.

1845-1905 pp.  - роки життя українського фольклориста, критика й письменника Івана Білика (Іван Якович Рудченко).

1849-1920 pp. - роки життя видатного  українського письменника Панаса Мирного (Панас Якович Рудченко).

1 квітня 1809 р. - у Великих Сорочинцях народився всесвітньовідомий письменник Микола Гоголь (помер 21 лютого 1852 року в Москві).

1 січня 1896 р. - у Миргороді проживали 11087 чоловік, було 1618 будівель, 19 цегляних, 207 дерев’яних, 1392 глиняних.

кінець XIX ст. - через місто прокладено залізницю.

1896 р. - заснована художньо-промислова школа ім. М.В.Гоголя (тепер - керамічний коледж).

1905 р.  - в місті діє група РСДРП.

жовтень-грудень 1905 р. - участь у загальному Всеросійському страйку.

грудень 1905 р. - селянське повстання у Великих Сорочинцях, складова подія революції 1905-1907 pp. в Російсьій імперії.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18