2. Комишня у XIX столітті
На початку липня 1812 року вийшов царський маніфест із закликом ополчитись на захист вітчизни від Наполеона. Формування кінних підрозділів в Україні було доручено полковнику графу Вітте. У рескриппі на ім'я генерал-губернатора Лобанова-Ростовського передбачалось створити шість пунктів для формування козацьких полків на території Полтавської губернії, - у містечках полтавського краю: Говтві, Комишні, Горошиному, Яготині, Веприку та Срібному. Кожен полк повинен був складатися з восьми ескадронів загальною кількістю 1200 козаків.
Саме у Комишні був сформований майором Кулябко третій полтавський полк з козаків Миргородського повіту - 563 та з лубенського повіту - 637 чоловік. Бойовий шлях полку, на жаль, не відомий. Потім, після розформування підрозділу, у Комишню був зданий на зберігання до однієї із церков прапор 3-го Полтавського полку (1816 року). У Полтавському краєзнавчому музеї зараз зберігається прапор 1-го батальйону цього полку.
На час перепису 1859 року у Комишні вже проживають 5170 мешканців чоловічої статі, 925 дворів, 4 церкви, відбувалися 3 ярмарки на рік.
Ще у 1843 році у містечку було відкрито на кошти сільської громади початкове міністерське училище, де навчалось 60-80 дітей. Школа була відкрита на території Різдвяно-Богородицької церкви і першим її учителем був настоятель цієї ж таки церкви - Максим Євстаф'єв. Хоча відомо, що приватні домашні училища для селян існували задовго до того: протоієрея Івана Стеблинського у 1791-1819 рр., диякона Михайла Мурейка у 1799-1815 рр., графа Кушелева у І половині ХІХ ст. і підпоручика Романа Імбри у 1850-60-х роках.
1868 року була встановлена плата за навчання - 3 крб. за рік. У 1870 році школа згоріла і на будівництво нового приміщення місцеве земство зібрало 1000 карбованців. У наступному році Прохір Стеблинський почав практикувати ланкастерський метод навчання. 1876 року було відкрито земське двокласне училище, яке уже нараховувало 200 учнів. У школі викладалися такі предмети: математика, російська мова, історія, географія і закон Божий. Бібліотека училища нараховувала 510 книг.
У навчальному закладі здобували освіту представники усіх станів і віросповідань. Серед випускників були 4 члени волосного правління, 7 фельдшерів, 4 працівники школи, 4 псаломщики, 2 працівники залізниці і 60 ремісників і торговців. Заробітна плата вчителя складала 350 крб., - розходи на ремонт їх житла, опалення, освітлення і страхування брало на себе земство.
На 1863 рік у містечку проживало 5880 мешканців, діяли винокурний і селітряний заводи. З 1868 року існувала земська лікарня, у якій з 1874 по 1883 рік працював відомий український хірург-новатор, засновник школи хірургів-практиків, науковецьь і громадський діяч Овксентій Трохимович Богаєвський.
У 70-х - на початку 80-х років ХІХ століття у Комишні працював лікарем товариш Опанаса Рудченка (Панаса Мирного), учасник російсько-турецької війни 1877-78 років, майбутній генерал-майор, засновник Миргородської водолікарні Іван Андрійович Зубковський (1848-1933).
1895 року у містечку було відкрито бібліотеку, діяла поштова станція. У 1899 році було відкрито друге земське училище.