Миргородська ЗОШ № 1 імені Панаса Мирного

Кривобоченко Анатолій Миколайович

(28.VI.1951, Миргород)

Аквареліст і графік; з роду відомих малярів (О.Стельмах), музик (бандурист М.Соколов) i самодіяльних співаків (М.Кривобоченко) міщанського стану. Член Національної спілки художників України (2000).

Мистецьку освіту здобув у Миргородський керамічний технікум імені М.В.Гоголя (1968 - 72, у С.Мисака), у студента В.Триколенка і Харківському художньо-промисловому інституті (1975 - 80, в А.Кузьменка, П.Супоніна); жив у Черкасах, від 1989 - у Миргороді. Викладав у Центрі дитячої і юнацької творчості й Миргородському керамічному технікумі імені М.В.Гоголя (1989 - 2002).

Належить до числа талановитих мистцiв-викладачів Полтавщини, має хист до педагогічної праці з дітьми й молоддю; у Миргороді влаштував багато виставок своїх вихованців, у т. ч. й персональних (по дві - С.Ступка, Ю.Москова, І.Городниченко, Д.Шокало, по одній - О.Кисіль, Д.Кравченко).

Автор акварельних композицій із зображенням поетичної природи, памяток архітектури - будинків школи №1 імені Панаса Мирного, керамічного технікуму в Миргороді, кам’яниці дідичів Лyк’яновичів у с.Мар’янському, церкви у Великих Сорочинцях, шевченківських місць на Миргородщині.

Серед його творів: «Миргородська калюжа», «Палац Муравйових-Апостолів у Хомутці» i «Старосвітський Миргород» (1994), «Осінь у парку» (1995), «Преображенська церква у Великих Сорочинцях» і «Гарбузи» (1996), «В майстерні художника» i «Набережна курорту Миргород» (1997), «Успінський собор у Миргороді» і «Після дощу» (1998), «Кам’яниця Лyк’яновичів у с.Мар’янському», «Дуб Т.Шевченка у с.Мар’янському», «Зимовий Миргород», «Дуб Т.Шевченка» (всі 1999), «Осіння мелодія», «Гоголівські місця. Василівка», «Соняшники» (2000), «Біля садиби Д.Трощинського у Кибинцях», «Зимовий вечір», «Осіннє золото» (2001).

Виконав оформлення i створив ілюстрації до книг місцевих поетів A.Сазанського («Тридцять третя сльоза», Миргород, 1992, «Раби», П., 1993, «Зачарована держава», П., 1995), Н.Скобелєвої-Сологуб («Голоси», Миргород, 1994), А.Шевченка («Не поле перейти», Миргород, 1994, «Свічка сподівань», Миргород, 1997, «Хліб моєї долі», П., 1997), I.Денисенко («Я родом сама з літа», Миргород,1997, Н.Харасайло («Дивлюся на тебе», Миргород, 1997), Л.Віцені («Космограма душі» П., 1999) i краєзнавця О.Герасименка («Козаки миргородські», Миргород, 1995).

Його акварелі експонувалися на виставках у Мигороді (від 1992), Полтаві й Києві (від 1996), Херсоні (1997), Луганську (1998), Москві (2000). Персональні виставки митця відбулися у Миргороді (1993, 1995, 1997, 1998, 2001), Полтаві (1996, 1997, 1999, 2001), Лубнах (1995).

Його твори зберігаються у Миргородському краєзнавчому музеї і літературно-меморіальному музеї Д.Гурамішвілі, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному. 

Ханко Віталій. Миргородський мистецький словник (кін. 17 - поч. 21 ст.): Персоналії. - Полтава, 2005. - 370 с.: іл. С.129-131