Свідчення про Голодомор у Миргородському районі

Спогади Дзюби Парасковії Пилипівни, 1918 р.н.

Зуєвецька сільська рада

Мали 7 гектар землі, корову, телицю теля. Рік видався урожайним, але  восени 1932 р. прийшли ударники, які шукали хліб, майно із щупами (довгі палиці з металевими гостряками) обшукали весь двір, забрали корову телицю, теля зерно, картоплю і теплий одяг. Взимку сім’я залишилась без продовольства і одягу. Від голоду спочаику померли три брати Михайло, Василь, Яків які поховані в одній могилі. На другу ніч померли батько, мати і найменший брат Іван. Могилу із батьками та братом закидала найстарша дочка Параска, яка залишилась живою.

Після смерті всієї сім’ї 14-ти річною дівчиною Дзюба Парасковія Пилипівна виїхала на Донбас, де голод був менш відчутний. Наймичкою була у робітників, це і спасло її від голодної смерті. Зараз Дзюба Парасковія Пилипівна  проживає в с. Зуївці в Будинку Ветеранів.

http://ruhmirgorod.ucoz.com/index/zuevecka_silska_rada/0-86