Хомутець у житті Івана Павловського
Багатий наш край великими людьми! Чи знайдеш у нас село чи містечко, яке не могло б похвалитися своїми видатними мешканцями, слава яких не линула б далеко за межі нашої Вітчизни? Не малий поміж іншими населеними пунктами Миргородщини і Хомутець. Серед багатьох славних його громадян – історик, архівознавець, педагог; біограф І.П.Котляревського, автор понад 150 наукових робіт; засновник всесвітньовідомого музею Полтавської битви - Іван Францович Павловський.
Рід Павловських брав свій початок у Польщі – його батько походив із Познані. А народитися Івану Францовичу судилося 9 (22) січня 1851 року в селі Бобровому Калузької губернії. Коли йому було три роки, батьки переїхали жити до Хомутця. Тож найдорожчі дитячі враження у нього були пов’язані саме з цим містечком.
Важко точно сказати, скільки часу він провів у нас на Миргородщині. Відомо, що згодом батько переїхав до Полтави, де влаштувався майстром залізничних майстерень – це забезпечувало незмірно вищий рівень заробітків, ніж він міг отримати у Хомутці. 1870 року Павловський закінчує Полтавську цивільну гімназію. Якщо врахувати час навчання (воно тривало 4 роки), то можемо зробити висновок, що Іван Францович не міг проживати у Хомутці після 1866 р., тобто він покинув містечко до досягнення ним 15-річного віку. В будь-якому випадку це був золотий час його життя, час коли людина формується як особистість, зі своїми уподобаннями, уявленнями, цінностями.
Перебування у Хомутці значною мірою вплинули на коло його інтересів. Адже у містечку були стародавні вали, - овіяні легендами свідки вже невідомих нам подій минувщини. Швидше за все, це були залишки козацької фортеці – у ті часи практично кожне сотенне містечко мало власні укріплення. Але народна уява по своєму відроджує минуле - одна з легенд розповідає про те, що «городок» у центрі села спорудили шведські солдати для захисту від росіян. Чи не від тих переказів витоки постійного інтересу Івана Павловського до теми Північної війни? Чи не тому у його роботах не раз згадуються загадкові хомутецькі вали?
Дослідження подій Північної війни зрештою привело Івана Францовича до найголовнішого досягнення його життя – до створення музею Полтавської битви. Йому судилося стати «батьком» знаного у світі закладу. На сьогодні це унікальний науково-методичний центр вивчення історії України XIV — XVIII століть, єдиний в Україні музейний заклад, що входить до Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.
Приїзд Павловських до Хомутця співпав з надзвичайно яскравими і емоційно насиченими подіями, які сколихнули наш край. З 1853 р. розгорілась Кримська (як її тоді називали - «Східна») війна, яка об’єднала проти Російської імперії італійські, турецькі, англійські та французькі збройні сили. Скрута змусила царя Миколу І до використання бойових традицій українського козацтва. У лютому 1855р. вийшло «височайше повеління» Малоросійському генерал-губернатору С.Кокошкіну про негайне формування полків козацької кінноти. Звістка викликала неймовірний сплеск енергії, - практично кожен шукав можливості потрапити до війська - здобути унікальний для рабовласницької країни привілей свободи.
Зрештою, українські війська так і не були допущені до району бойових дій. Це був останній в історії заклик наших козаків на захист імперії. І родина Павловських у Хомутці стала свідками цього масового руху – пошуку козаччини. Розповіді батьків і безпосередніх учасників війни – «останніх» козаків, напевне підхльостували інтерес Івана Францовича до цих резонансних подій, як і до козацтва взагалі. Не дивно, що у 1910 році вийде друком праця дослідника «Малоросійське козацьке ополчення».
За свою 40-річну викладацьку (Полтавський Кадетський корпус) та наукову діяльність І.Ф.Павловський здобув багато нагород. Був нагороджений орденами: св. Станіслава ІІІ ст. (1879), св. Анни ІІІ ст. (1883), св. Станіслава ІІ ст. (1887), св. Володимира IV ст. (1895), св. Володимира ІІІ ст.(1909); 1909р. став дійсним статським радником (що відповідало військовому званню генерала), здобув звання дворянина (1903). Але найбільшим визнанням праці дослідника буде вдячна пам’ять земляків.
Москаленко Ярослав. Хомутець у житті Івана Павловського // Прапор перемоги № 18 29.04.2014, с.6. | 
