Кійко Яків Петрович

Народився 27 вересня 1913 року у місті Миргород. Закінчив Миргородську школу №1.

До лав Червоної Армії призваний у 1931 р. Служив у 75-му артполку, що дислокувався у Миргороді. Після демобілізації вступив до другого Київського артилерійського училища. Молодого лейтенанта направили для подальшої служби в одну з військових частин неподалік Ленінграда, де 1941 року і застала його війна.

При обороні Ленінграда був тяжко поранений. Після лікування навчався у Вищій офіцерській школі бронетанкових та механізованих військ Червоної Армії, де готували командирів полків самохідних артилерійських установок САУ-100. Після закінчення навчання воював у складі семи фронтів і став командиром полку.

Гвардії підполковник Кійко Я.П. командував 1451-м танковим полком. Захищав Ленінград, Сталінград, брав участь у боях на Курській дузі, у штурмі Дніпра, звільняв Україну, Польщу. За час війни був тричі поранений, мав контузію. За успішне виконання бойових завдань неодноразово одержував подяки від командування.

Після закінчення Радянсько-німецької війни довелося служити на Далекому Сході. Брав активну участь у жорстоких боях при прориві сильно укріпленої оборони японців на перевалах Хінганських гір. Звільняв від японських імперіалістів Маньчжурію і північні райони Китаю.

Нагороджений двома орденами бойового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни, Високим орденом Монгольської Народної республіки, медалями «За оборону Ленінграда», «За оборону Сталінграда», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією», багатьма ювілейними медалями.

Демобілізувався із лав Червоної Армії у 1957 році у званні гвардії підполковника та командира полку із правом носіння військової форми.

Повернувшись до Миргорода, Кійко Я.П. тривалий час працював у комітеті народного контролю як принциповий, але справедливий, активний працівник.

Ветеран праці.

Помер у 2002 році. Похований у Миргороді. 

Життєвий шлях воїна знайшов відображення у ЗМІ ("Миргород - наш дім", 01.03.2012р., ст. 7).