Микола Григорович Філянський

Життєвий шлях

Народився в селі Попівка на Миргородщині, син священика. Закінчив геологічний відділ фізико-математичного факультету Московського Університету (1899). Одночасно з Університетом вчився в художній студії В. Сєрова та архітектурній майстерні професора Шехтеля. У1906–1917 роках працював на Уралі як геолог.

Після Жовтневого перевороту у 1918 році М. Філянський повернувся в Україну. Завідував агрошколою в с. Яреськи на Полтавщині, працював у лісництві в с. Сорочинці.

Репресії

Попри те, що Микола Філянський своєю творчістю, громадсько-культурною діяльністю після 1917 року засвідчив лояльність до Радянської влади, видав публіцистичну книжку про будівництво Дніпрогесу, опублікував чимало цінних праць із геології, проблем мистецтва, у час розгнузданого сталінського терору він зазнав переслідувань.

11 жовтня 1937 року Філянський був заарештований. Оскільки судово-слідчої справи в архівах донині не виявлено, не можна з певністю сказати, в чому його звинувачували підручні Єжова, як вів себе поет на допитах і закритому судилищі «особливої трійки». Але вже 7 грудня 1937 року на списку, у якому було і його прізвище (у 1-й категорії, по Дніпропетровській області, під № 105), з'явилася «височайша» резолюція: «За» і підписи — «Сталін, Молотов, Жданов».

Розстріляний 12 січня 1938 року в Києві.

Микола Філянський за клопотанням вдови науковця Євгенії Філянської реабілітований посмертно 21 листопада 1959 року Військовою колегією Верховного суду СРСР «за відсутністю складу злочину».

Творчість

Літературну творчість Філянський розпочав у Москві, тяжіючи до символізму. Друкувався переважно в «Українській хаті». У 1904 році він здійснив подорож Україною і написав працю «Спадщина України», надруковану у Москві 1905 року.

Поезії почав друкувати з 1906 року в журналі «Рідний Край», «ЛНВ», «Сяйво», «Промінь» та інших. Видав у Москві дві збірки переважно містично-релігійних поезій: «Лірика» (1906) і «Calendarium» (1911). Проте кращі вірші засвідчили безперечний ліричний талант автора, його прагнення відтворити духовний світ свого сучасника самобутньою художньою мовою.

У 1920-их роках друкував поезії в журналі «Червоний Шлях», видав збірку поезій, сповнених любові до рідного краю «Цілую землю» (1928), яка відобразила творче зростання Філянського як тонкого лірика, посилення в його творчості патріотично-громадських мотивів. Як поет Микола Філянський у своїй мистецькій палітрі поєднав надбання української класичної поезії з новітніми художніми пошуками в галузі форми. Він виявив глибину духовного світу свого героя, щирість і красу його почуттів, змалював проникливі картини рідної природи.

Микола Філянський — автор книг подорожніх нарисів археологічно-історичного та економічного характеру «Від порогів до моря» (1928). Крім того, перекладав лібрето опери «Пікова дама», поезій Григорія Сковороди на сучасну мову тощо.

Музейна діяльність

Дуже активно працював Микола Філянський в музеях України: в Полтавському краєзнавчому музеї (з 1924 року), в Соціалістичному Музеї ім. Артема в Харкові (з 1926 року), а з 1931 був організатором і, до арешту у 1937 році, директором музею історії Дніпробуду в Запоріжжі. В 1936 — 1937 роках брав участь в оформленні експозицій Центрального історичного музею в Києві.

Джерела:

• Л. Хм. «Науковий пошук і поезія Миколи Філянського» // Свобода — 2010, ч. 3, с. 6
• Інформація про Філянського
• Постанова ЦВК і РНК СРСР від 1 грудня 1934 року про внесення змін до чинних кримінально-процесуальних кодексів союзних республік з розслідування і розгляду справ про терористичні організації та терористичні акти проти працівників радянської влади
• Сталінські списки

http://uk.wikipedia.org