Іван Мазепа-Калединський

(20.03.1639, Мазепинці - 21.09.1709, Варниця)

Український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. https://uk.wikipedia.org

1690 року до Миргорода з Гадяча приїздив гетьман Іван Мазепа. Бував він тут і вдруге: 1692 року його шлях пролягав від Хорола до Гадяча, і 10 липня він стояв "у табору на урочищі Бієвому Байраці", ймовірно, це поблизу сучасного села Бієвого. http://myrgorod.pl.ua/news/

Значна частина козаків рішуче висловилась проти війни зі шведами на боці росіян. Про це мовилось і на Раді командирів козацьких полків, яку Мазепа скликав у Миргороді. Всі вони не тільки виступили проти об'єднання з російськими військами, а й проти того, щоб росіяни вводили свої війська на територію України, та тут розпочинали нову війну зі шведами. http://pidruchniki.com/17910211/istoriya/

Перебування Івана Мазепи:

1690 рік. Січень.

8. Батурин.

9. Батурин.

11. Батурин.

31. Хорол.

1690 рік. Лютий.

10. Гадяч.

11. Гадяч.

13. Гадяч.

17 лютого 1690 Миргород.

18. Говтва.

20. Хорол. http://litopys.org.ua/coss3/ohl22.htm

Історичні обставини періоду

У 1688 році Мазепа заборонив приймати в козаки “тяглих”, а уряд виключав із списків компанійських та козацьких полків селян. Внаслідок того у травні 1690 року в Миргородському полку спалахнуло заворушення. Миргородці відмовилися підкорятися наказам старшини і не вийшли до походу проти кримських татар. Багато козаків розійшлося по домівках. Тільки в кінці 1691 року повстання придушено.

http://mirgorod.com.ua/

Після отримання розвідувальних відомостей про підготовку татарського нападу в лютому 1690 року гетьман персонально давав розпорядження козацьким полковникам щодо чисельності й розташування їхніх сил з метою відбиття нападу, а потім і про переслідування ворога. В липні, після відбиття татарсько-турецького нападу на Гетьманщину, козаки обох сторін Дніпра здійснили похід на Очаків. А вже з червня розпочалася підготовка до походу на Кизикермен. Цей похід було проведено в липні-серпні. А в жовтні-грудні лівобережні сили обороняли від татарських нападів власні населені пункти, здійснювали невеликі контрпоходи.

У 1691 році відбулось чимало заходів, спрямованих на захист від татарських набігів Лівобережжя та Слобожанщини, а в жовтні лівобережні та правобережні козаки здійснили похід на Буджак.

В січні 1692 року білгородські татари зуміли прорватися на Лівобережжя в Переяславський полк. Проти них на чолі війська виступив сам гетьман. Дізнавшись про загрозу зіткнення зі значними козацькими силами, татари відійшли на Правобережжя. До кінця місяця гетьман перебував у Переяславі, розсилаючи війська проти невеликих татарських загонів, які продовжували з’являтися на українських землях.
В березні цього ж року лівобережні та правобережні козаки ходили під Очаків, а в серпні на Полтавщині з’явилися татари разом з ханським гетьманом Петром Іваненком. Проте з наближенням значних гетьманських сил татари відступили. Натомість татарські загони у вересні-листопаді приходили на Правобережжя, де проти них діяли окремі лівобережні частини. А вже в кінці року надійшли відомості про підготовку противником нового нападу.

В січні 1693 року велике татарське військо разом з Петром Іваненком з’явилося поблизу Січі, а потім вирушили на Полтавщину, де розпочали грабежі та захоплення людей. Але при підході гетьманських полків, на початку лютого татари швидко подалися до Криму. Кілька гетьманських частин разом з правобережними козаками здійснили похід під Кизикермен. http://warhistory.ukrlife.org/4_09_5.html