Щербань Іван Пилипович

(09.02.1919 — 20.09.2000)

Народився 9 лютого 1919 року у Миргороді. У 1933 році закінчив 6 класів Миргородської школи №1. До 1937 р. працював у колгоспі ім. ХVІІ партз’їзду (згодом «Ленінський шлях») на різних роботах. У 1937 році закінчив курси трактористів і до 1939 року працював трактористом.

До лав Червоної Армії призваний у 1939 році. Із листопада 1939 р. до вересня 1941 р. проходив службу у 380 артполку м. Бєльци Молдавської РСР. З перших днів війни його полк відбивав атаки ворога на кордоні вдень і вночі. Після тяжкого бою ті, хто залишилися живими, попали в полон. Та на 10-й день Щербаню І.П. вдалося втекти. Повернувся додому. А після звільнення Миргорода, у 1943 році, знову був призваний до лав Червоної Армії.

Із вересня 1943 р. до березня 1944 р. знаходився у запасному стрілецькому полку стрілком, потім - в 847 стрілець- кому полку до жовтня 1945 року командиром 120 мм міномету у складі ІІ Українського фронту.

15 червня 1944 р. нагороджений орденом Слави ІІІ ст. за ліквідацію Яссько-Кишиневського угрупування, де був здійснений прорив оборони, захоплено багато ворожої техніки і живої сили. Полонив двох німецьких полковників і передав у штаб командування.

9 вересня 1944 р. за форсування річки Тісси та за утримання плацдарму під містом Сольнок нагороджений другим орденом Слави ІІ ст. Визволяв із боями міста: Умань, Христинівку, форсував Дніпро, потім - річки Грон, Нітра.

А 6 липня 1945 року у боях за визволення міста Братислави нагороджений третім орденом Слави І ст.

Після війни служив у 295-й авторемонтній бригаді. У червні 1946 року сержант Щербань звільнений у запас. Працював електромонтером, трактористом на курорті, бульдозеристом у БУ «Курортбуд».

Помер в 2000 році. Похований на цвинтарі у Миргороді по вул. Троїцькій.