Що ми втрачаємо: слідами «київського Гауді» у Полтаві

Сучасна вулиця Пилипа Орлика у Полтаві є одним з небагатьох місць, де ще лишилися зразки архітектурного обличчя міста початку ХХ ст. Однак як свідчать нещодавні події архітектурне обличчя старої Полтави поступове руйнується і зникає. Одним з таких архітектурних об’єктів на цій вулиці є особняк Наума Бахмутського. Це мурований, одноповерховий, асиметричний у плані будинок, у вирішенні фасадів якого використано стилізовані елементи мавританської архітектури. Ліворуч від парадного входу, над будинком, влаштовано декоративний мінарет. Подібні споруди для Полтави, де панував ампір, зовсім не характерні. До того ж зовсім не збереглися свідчення авторства цього незвичного будинку у «мавританському» стилі. Втім, деякими дослідниками не безпідставно цей особняк зараховується до робіт відомого зодчого Владислава Городецького (1863-1930 рр.). Такої думки, зокрема дотримувався і відомий полтавський архітектор Валерій Трегубов.

Попри те, що на сьогодні не збереглося достовірних архівних документів, які б вказували на авторство В. Городецького будинку Н. Бахмутського, порівняльний аналіз цього особняка і караїмської кенаси у Києві показує доволі сильні аргументи на користь цієї версії. В Україні відомо лише дві споруди, зведені у такій незвичній і унікальній стилістиці. Копіювання кимось з сучасників Городецького його манери одразу було б помічено й викликало б хвилю нищівної критики, та й навряд чи б хтось наважився на таке. До того ж, загальні обриси, деталі оформлення й оздоблення, а також будівельний матеріал вказують на близькість обох споруд попри їх різний статус. Схожість помітна практично в усьому. Це і бічний фасад, портал, арки, колони.

Про те, що саме спонукало Н. Бахмутського на побудову свого особняка в такому стилі, є принаймні дві версії. Згідно з першою, цьому сприяв факт особистого знайомства Городецького і Бахмутського. На початку ХХ ст., а саме у 1906 році в Полтаві розпочалося будівництво дворянського і селянського банку, архітектором якого був киянин О. Кобелєв, давній приятель В.Городецького. А підрядчиком цих робіт був саме Н. Бахмутський. Цілком можливо, що в своїх поїздках до О. Кобелєва у Київ Н. Бахмустький, як людина юдейського віросповідання, міг не тільки захопитися ефектним виглядом новозведеної кенаси, але й познайомитися з її творцем.

Згідно з другою версією, не останню роль у цьому відіграла дружина Н. Бахмутського – Ізабелла, яка була витонченою особою, що захопилася екстравагантним образом кенаси і вмовила свого чоловіка на співпрацю з Городецьким, щоб той звів їх будинок у «мавританському» стилі.

Яка з цих історій правдива, ми схоже вже не дізнаємось. Фактом є наявність в нашому міському середовищі унікальної споруди авторства геніального В.Городецького, яка після сумнозвісних подій, без сумніву заслуговує на особливу державну охорону і опіку.

Юрій Пуголовок

http://bastion.tv