Максим Солодков

З ковалем Максимом Солодковим зустрітися не важко. Він учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних форумів і фестивалей, як: «Залізний лев» (у Львові), «Вакула Фест» (у Опішному), «Сталева грань» (у Києві), фестиваль ковальської майстерності (у Миргороді). А також виїзних майстер-класів, і в тому числі у Великих Сорочинцях на ярмарку, чи в селі Трудолюб, відомому ковальською школою славного на всю Україну майстра-коваля Петра Федоряки. А ще він частий і бажаний гість на Ведмедівці (Миргород), в районі якої розміщені: Діаспорна бібліотека імені Галини Король, музей дерев'яної скульптури, художня майстерня дивовижного українського пейзажиста Володимира Гамиріна.

Та й пройти мимо молодого майстра важко – кидається у вічі його трохи незвичний у фестивальному сумбурі прагматизм і ґрунтовний підхід до ковальської праці. Як згодом з'ясується, саме цей прагматизм і виваженість у повсякденному житті поєднуються з неабияким розумом, інтелігентністю й невичерпним творчим потенціалом. Погодьтеся, що даний симбіоз є напрочуд вдалим для досягнення успіху. Отже, знайомимо Вас, шановні читачі, з життєвим із творчим стилем коваля Максима.

Діалог з металом у Максима Солодкова почався у 2003 році. Почався «з нуля» - технічних вмінь у ковальській практиці в художника не було. І якщо професійні «ази» допоміг осягнути досвідчений майстер Павло Васильович Любивий.

Художня ковка, як і будь-яка інша творча царина, дає безмежний простір для вдосконалення і експериментів на ниві ковальської професії. Багатогранність і розмаїття технік художнього металу вимагає ґрунтовних знань і професіоналізму, тому іноді це мистецтво здається неосяжним.

На тлі зразків полтавської ковки роботи Максима Солодкова вигідно вирізняються. Передусім тому, що на Полтавщині відчувається відсутність професійних навчальних закладів, - переважна більшість майстрів працюють із стандартними кованими елементами.

Пан Максим - у постійних пошуках, експериментує з деталями, фактурами, ескізами. До слова, саме з ескізу в художника все і починається-справжня досконалість вимагає виваженого підходу і свідомого робочого процесу, базованого на логіці і гармонії.

Як відомо, будь-який творчий процес починається із задуму. Ідей у Максима Солодкова вдосталь - був би час на реалізацію. Кожен задум проходить випробування діалогом із замовником - навіть найменша деталь має бути узгоджена з покупцем - майбутнім власником кованого шедевру. «Інколи ідея приходять від замовника, проте коваль одягає цю ідею в шати майстерності і досвіду, чого замовник зробити не може. А головне - вкладає у працю часточку своєї душі», - зазначає майстер.

Реалізація ідеї в металі - складний спектр світосприйняття, втіленого в уже набутому досвіді, творчому шуканні, використанні ковальської науки та копіткій праці. У втілених творчих сюжетах майстра немає повторів і примітиву. Власне, так працювати може лише справжній митець. Брами і огорожі Максима Солодкова легкі, елегантні і «сонячні». Інтер'єрні композиції дихають древньою ковальською традицією України. Помешкання з кованими композиціями чи фрагментами набуває надійного і респектабельного і розкішного вигляду, смаку і вишуканості.

- Працювати можна всюди і будь з ким. Поціновувачі справжньої творчості і художнього металу є не лише на Полтавщині –їх достатньо в Луганську, Харкові, Києві,- розповідає майстер.

От лише не усі ще знають, що полтавське ковальство Є. Воно напрочуд легке, довершене і вишукане. За ним традиційна ковальська школа, яка віками огранювала це праукраїнське мистецтво, витвори якого ще з незапам'ятних часів високо цінувалися у Візантії і Скандинавії, Франції і Швеції ...

Це мистецтво сьогодні відроджується і продовжує свій шлях через творчі втілення представників сучасної молодої Полтавської ковальської школи. Яскравим представником цієї школи є митець — коваль Максим Солодков.

Джерело: Мох Юрій. Логіка і гармонія Максима Солодкова: експерименти // Громада миргородщини № 3, 27.05.2014

Про майстра також розповідає сайт http://www.poltava-kuznya.com.ua/