Свідчення про Голодомор у Миргородському районі

Спогади Білоуса Миколи Антоновича

с.Петрівці, завідуючий музеєм

...Я з товаришами йшов до школи. Навпроти йшла бабуся. Поточилася і впала. Ми біля неї поклали шматочок хліба. Та було пізно. Вона померла. Того ж дня її відвезли на кладовище. Що за людина, звідки родом, куди йшла? Так і не знаємо.

...Біля тину лежить Килина-жебрачка. Підбирач померлих Макар Пилипенко побачив її та й скинув на воза. А вона озива­ється: «Я ще жива». «Все рівно до вечора помре», - сказав на­парнику та й поїхали...

(Прапор перемоги. 10.04.1993. № 30)

http://ruhmirgorod.ucoz.com