Свідчення про Голодомор у Миргородському районі

Спогади Чекан Парасковії Іванівни, 1921 року народження

Селище Комишня, вулиця Червоноармійська 27

Розповідає, що в Комишні здавна було п’ятеро церков: Спаська, Iллінська, Пpечиська, Миколаївська, Преображенська, всі були дерев’яні  крім  Іллінської. Під кожною церквою були пропиті давні підземні ходи, дуже глибокі і широкі, де люди ховалися ще від татар та інших нападників.

Руйнування усіх церков розпочалося з 1929 року, а найсильніше за них взялися у роки голоду і пізніше. Все використовували як будівельний матеріал для різних культурних будівель, бо саме була «культурна революція». Отак саме до 1937 року побудували школу і будинок культури.

Розповідає, що особливо важко було руйнувати Іллінську церкву, бо вона була мурованою, тому її розбирали найдовше.

Розповідають, що саме коли руйнували Іллінську церкву то була в Комишні одна «активістка»  імені якої не пам’ятає. Так от вона танцювала у вівтарі, плювалася, говорила усілякі речі неподобні, богохульствовала, і так сталося, що Бог її покарав – її скоро паралізувало, хоч вона була  ще зовсім  молодою і здоровою. Після зруйнування храмів – люди все одно продовжували ходити до церкви, хрестити дітей і т.д. тільки тепер їм доводилося ходити у сусіднє село – Зуївці.

http://slavia.do.am/Djerela/Science_works/golodomor_na_mirgorodshhini.pdf