Свідчення про Голодомор у Миргородському районі

Спогади Романенко Марії Петрівни

Селище Комишня

Романенко Марія Петрівна, 25.04.1913 р.н., проживає в смт Комишня провулок Лісний, 13, вдова.

В нашій родині проживало десять чоловік: батько, мати і восьмеро дітей. Майже вся родина працювала на своїй ниві, в господарстві утримували корову, коня, різну птицю.

В період проведення колективізації ходили по дворах активісти і примушували здавати в колгоспи весь реманент, худобу, зерно і насіння. Всі діти дуже хворіли, вижили тільки завдяки тому, що утримували корову.

Батько мій, Гузенко Петро Якович, був людиною віруючою, ходив до церкви, а потім тяжко захворів, ніхто його не лікував та і помер.

Працювати всім було тяжко, продуктів харчування майже не було, а якщо і були то і ті відбирали.

Серед активістів, які ходили по дворах та збирали зерно і худобу до колгоспу були  такі які жаліли людей і їхні родини і не відбирали останнього куска хліба.           

Спогади записані зі слів свідків

http://ruhmirgorod.ucoz.com/index/spogadi_svidkiv/0-83