Свідчення про Голодомор у Миргородському районі

Свідчення Шевченко Надії Яківни

18.09.1914 року народження.

Від дня народження постійно проживає в селі Єрки Миргородського району. 

Ярмаківська сільська рада

Становлення колгоспу в селі повністю ще не відбулося, він був, вірніше було два колгоспи: "Вільне життя" - голова колгоспу Степанько Олександр Дмитрович і "Червоний лан" – голова колгоспу Шумейко Юхим Федорович, але слабкі. Поля були в більшості не оброблені, в бур’янах. В селі більшість було одноосібників, у яких активісти забрали врожай до зернини.

Основний мор людей в селі відбувся в 1933 році. Майже з кожного двору по два, чотири членів сім’ї відвезено на кладовище.

Їздив попід дворами Микита Салифонтівський возом у кінній упряжці і відвозив на кладовище померлих, у раніше заготовлені ним ями, укладав без трун і обряду. Якщо за день яма не заповнювалась, на другий день довозив. Він уже знав до кого їхати.

У Купенка Самійла була велика сім’я, тільки синів було шість. Всих Микита відвіз, а також родини Дяченків, Тимошенків, Мацька.

З 260 дворів відвезено на кладовище понад 600 чоловік, частина людей пішли з села і не повернулись.

Виживали за рахунок споживання листя та кори дерев, збирали гнилі рештки картоплі, буряка по полях, ходили в с.Кибинці по відходи спиртзаводу.

Канібалізму в селі не було, а може я й не чула. Коней та корів порізали й поїли.

Мене від голодної смерті врятував рідний дядько з с.Кибинці, який був їздовим на спиртзаводі. Відривав від кінського раціону зерно кукурудзи, вівса, проса і давав нам, а ми варили супи і тим жили.

http://ruhmirgorod.ucoz.com/index/jarmakivska_silska_rada/0-85