Велика Грем'яча

Село, Попівської сільської paди, за 2 кілометри на північний захід від с.Попівки.

В 1678 - 1687 рр. село Грим'ячка Комишанської сотні Гадяцького полку належало до рангових маетностей гадяцького полковника Михайла Самойловича (небожа гетьмана І.Самойловича). В 1709 - 1715 рр. частина села (18 дворів) належала гадяцькому полковнику Іванові Чарнишу як рангова маєтність. З 1715 р. село перейшло до нового гадяцького полковника — Михайла Милорадовича.

1787 р. село Грем'ячка Миргородського повіту мало 217 душ: «різного звання казенні люди, козаки і власника — полковника Радіона Пламенця». 1791 р. частина селян належала графові Олександрові Андрійовичу Безбородькові. На початку XІХ ст. частина села належала поміщикам Погорєловим.

1883 р. село входило до Попівської волості. В ньому було 99 хат (із них 66 козацьких), 445 душ обох статей. 1910 р. село Велика Грем'яча (з хутором Охріменковим) було в складі Попівської волості. В ньому налічувалось 135 господарств, 790 душ. Переважали козаки; неземлеробські занятгя: шевці — 3, столяри - 1, гончарі - 57, ткачі —7 чоловіків, 5 жінок, візників — 5, інтелігенції — 5. 1912 р. в селі діяла Покровська церква, споруджена 1883 р. При церкві — 33 десятини землі, церковнопарафіяльна школа. 1923 р. село стало центром сільської ради Попівського району Лубенської округи. До Грем'ячанської сільської ради входили хутори Мала Грем'ячка, Роїв, Шинкаренків, Kиceлиxa, Яценків.

1926 р. в селі налічувалось 199 господарств, 961 житель. Із 1932 р. в селі діяв колгосп імені Шевченка (першим головою був Г.І.Косенко); 1934 року головою колгоспу був Степанов, головою сільради - Ладивір. Село зазнало значних утрат від Голодомору: якщо на початку 1933 року населення становило 159 сімей, то 1934 — лише 118 сімей.

1980 р. село входило до Попівської сільської ради, налічувалося 142 двори, 343 жителі; 2006 р. — 91 двір, 132 жителі.

Розсоха Л. Села і хутори Миргородщини с.16-17